Спецпроект

АНОНС: У Київському університеті презентують книжку Тімоті Снайдера про Голокост

21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбудеться презентація та обговорення українського перекладу книги Тімоті Снайдера "Чорна земля" за участі видавців, перекладачів, істориків, викладачів університету та студентів.

Видання представлятимуть та учасники обговорення: 

- Стас Мензелевський, культуролог, представник видавництва MEDUSA 

- Павло Білак, перекладач, кандидат політичних наук

- Іван Патриляк, історик, декан історичного факультету КНУ 

- Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Юрій Шаповал, історик, політолог, журналіст, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

- Андрій Руккас, історик, доцент кафедри історії слов’ян, керівник Центру дослідження геноцидів і масових репресій КНУ

 

"Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих "Чорна земля" визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою.

Переосмислюючи уроки Голокосту, автор "Чорної землі" підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, але й застереження", — говориться в анотації до книги.

На презентації також буде нагода придбати книгу за ціною видавця та ознайомитися із іншою продукцією "Медузи".


21 квітня, п'ятниця, 18.00

Місце: аудиторія 349 головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний. 






Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".