Спецпроект

АНОНС: У Київському університеті презентують книжку Тімоті Снайдера про Голокост

21 квітня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбудеться презентація та обговорення українського перекладу книги Тімоті Снайдера "Чорна земля" за участі видавців, перекладачів, істориків, викладачів університету та студентів.

Видання представлятимуть та учасники обговорення: 

- Стас Мензелевський, культуролог, представник видавництва MEDUSA 

- Павло Білак, перекладач, кандидат політичних наук

- Іван Патриляк, історик, декан історичного факультету КНУ 

- Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Юрій Шаповал, історик, політолог, журналіст, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

- Андрій Руккас, історик, доцент кафедри історії слов’ян, керівник Центру дослідження геноцидів і масових репресій КНУ

 

"Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих "Чорна земля" визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою.

Переосмислюючи уроки Голокосту, автор "Чорної землі" підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, але й застереження", — говориться в анотації до книги.

На презентації також буде нагода придбати книгу за ціною видавця та ознайомитися із іншою продукцією "Медузи".


21 квітня, п'ятниця, 18.00

Місце: аудиторія 349 головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний. 






Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".