Українська єпархія святого Володимира в Парижі придбала церкву XVIII сторіччя в Санлісі (45 км від Парижа) - поpуч із абатством святого Венсана, яке заснувала королева Франції, донька київського князя Ярослава Мудрого Анна у 1060 році.
Першу музейну премію імені Бориса Возницького отримав науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні Олесь Пошивайло.
Нам не завжди осягнути їхню жертовність в ім’я Вітчизни. Бо ми не прагнемо знати про них, відчувати їх, звітувати перед ними. Наші ЗМІ про таких не віщають, кіно і "тєлєк" показують бандитів, люмпен-політиканів, жлоботусовщиків та інший непотріб.
На сьогодні найдавніший документ з історії нашої країни датується 1130-ми роками – це Мстиславова грамота, єдина, яка вціліла. Подальші документи – з ХІІІ століття. А цими печатками володіли реальні люди, котрі жили 700-900 років тому...
На широкий екран вийшов художній фільм "Іван Сила" (Strong Ivan) - біографія українського силача Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті.
"...Задача: нанести мощный и молниеносный удар по польским войскам, к исходу 17 сентября выйти на р. Стрыпа. К исходу 18 сентября овладеть районом Чортков, Станиславов, имея дальнейшей задачей действия в направлении Стрый, Дрогобыч..." ДОКУМЕНТ
Через 330 років поляки і українці вважають перемогу над Османською імперією спільною частиною своєї історії. Це тішить. Це нас єднає. Однак ми не бачимо можливості точного окреслення внеску окремих націй у цю перемогу.
27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 року командир Київського авіаційного загону Петро Нестеров уперше в історії авіації здійснив "мертву петлю". Це була перша фігура вищого пілотажу у світі. А відбувалося все у небі Києва, над Шулявкою.
Створена у 1991-му держава є доволі міцною. Але не національною. Це держава бюрократії і фінансово-промислової олігархії. Інтереси цих класів держава і захищає, хоча й існує за рахунок податків від інших. А крупний капітал не хоче економічної свободи для цих інших.
Репортаж про перебіг парламентського засідання 24 серпня 1991 року. Наостанок депутати звернулися до Верховної Ради РРФСР у Москві: "вікові традиції взаємопідтримки прогресивних сил України і Росії і надалі міцнітимуть".