"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харківської міськради

За зняття дошки вченому-лінгвісту Юрію Шевельову проголосували 65 депутатів, проти - лише чотири.

Як повідомляє сайт Харківської міської ради, обговорення цього питання тривало близько двох годин. Перед голосуванням виступили представники громадських організацій, ініціатори встановлення дошки, історики, представники місцевої влади.

Міський голова Геннадій Кернес нагадав, що меморіальну дошку Юрію Шевельову встановили 3 вересня згідно з рішенням топонімічної комісії від 25 травня 2011 року. Але на адресу комісії надійшла заява від голови Антифашистського комітету Харківщини Нісона Ройтмана, у якій говориться про факти співпраці українського філолога з фашистським режимом. Також до міської ради надійшло звернення від мешканців будинку, де було встановлено дошку, про те, що вони не хочуть, щоб ця пам'ятна табличка була на будівлі, де вони проживають.

У Харкові знищили дошку видатному вченому, якого Добкін вважає "фашистом"

"Рішення, яке ухвалила сьогодні Харківська міська рада, стосується не наукової діяльності Юрія Шевельова, а його людських якостей, виявлених під час фашистської окупації Харкова, і його дій у цей період. Він показав себе як поплічник фашистів, і рішення про зняття пам'ятної дошки - це відновлення історичної правди для визволителів Харкова, усіх загиблих і тих, хто вижив під час Великої Вітчизняної війни, для всіх наступних поколінь", - сказав Кернес.

Так виглядала газета "Нова Україна", яка виходила в роки окупації у Харкові, і з якою співпрацював Юрій Шевельов

Мер Харкова зазначив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням надати документи стосовно біографії Юрія Шевельова в період окупації. У відповіді СБУ говориться, що кримінальної справи стосовно філолога не було, але було порушено кримінальну справу стосовно керівника газети "Нова Україна" Шульгіна, який дав свідчення щодо Юрія Шевельова, який писав у цю газету.

Кернес не послухав учених провідних американських університетів

Про це видання розповів депутат міської ради Костянтин Кеворкян. Він повідомив, що Юрій Шевельов писав у газету "Нова Україна", яка співпрацювала з окупантами і в якій філолог працював під псевдонімом "Юрій Шевчук". Депутат зачитав мемуари самого Юрія Шевельова, у яких говорилося, що філолог навмисне уникнув служби в Червоній Армії. Крім того, він вважав, що німці виграють війну.

"Ми не розглядаємо його наукову діяльність, а вирішуємо питання, чи залишити на центральній вулиці міста меморіальну дошку колабораціоністові і людині, яка свідомо виправдовувала фашистів", - підкреслив Костянтин Кеворкян.

Так виглядала меморіальна дошка визначному вченому

У свою чергу, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін зазначив, що всі спроби виправдати діяльність Юрія Шевельова, спрямовану на співпрацю з окупантами, викликають обурення в громадськості. "Як можна виправдати колабораціонізм страхом перед голодом, холодом, як можна виправдати бажання ситно поїсти, коли мільйони співвітчизників вмирали голодною смертю і вмирали їхні діти? А Шевельов сам визнав, що вільного житла в місті було багато, і він зайняв квартиру єврейської сім'ї, яка, швидше за все, була розстріляна", - підкреслив Михайло Добкін.
Проти знесення дошки проголосували лише четверо депутатів міськради, які представляють фракцію політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина": Максим Олексієнко, Любомир Григорець, Дмитро Бойко, Світлана Семко.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.