"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харківської міськради

За зняття дошки вченому-лінгвісту Юрію Шевельову проголосували 65 депутатів, проти - лише чотири.

Як повідомляє сайт Харківської міської ради, обговорення цього питання тривало близько двох годин. Перед голосуванням виступили представники громадських організацій, ініціатори встановлення дошки, історики, представники місцевої влади.

Міський голова Геннадій Кернес нагадав, що меморіальну дошку Юрію Шевельову встановили 3 вересня згідно з рішенням топонімічної комісії від 25 травня 2011 року. Але на адресу комісії надійшла заява від голови Антифашистського комітету Харківщини Нісона Ройтмана, у якій говориться про факти співпраці українського філолога з фашистським режимом. Також до міської ради надійшло звернення від мешканців будинку, де було встановлено дошку, про те, що вони не хочуть, щоб ця пам'ятна табличка була на будівлі, де вони проживають.

У Харкові знищили дошку видатному вченому, якого Добкін вважає "фашистом"

"Рішення, яке ухвалила сьогодні Харківська міська рада, стосується не наукової діяльності Юрія Шевельова, а його людських якостей, виявлених під час фашистської окупації Харкова, і його дій у цей період. Він показав себе як поплічник фашистів, і рішення про зняття пам'ятної дошки - це відновлення історичної правди для визволителів Харкова, усіх загиблих і тих, хто вижив під час Великої Вітчизняної війни, для всіх наступних поколінь", - сказав Кернес.

Так виглядала газета "Нова Україна", яка виходила в роки окупації у Харкові, і з якою співпрацював Юрій Шевельов

Мер Харкова зазначив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням надати документи стосовно біографії Юрія Шевельова в період окупації. У відповіді СБУ говориться, що кримінальної справи стосовно філолога не було, але було порушено кримінальну справу стосовно керівника газети "Нова Україна" Шульгіна, який дав свідчення щодо Юрія Шевельова, який писав у цю газету.

Кернес не послухав учених провідних американських університетів

Про це видання розповів депутат міської ради Костянтин Кеворкян. Він повідомив, що Юрій Шевельов писав у газету "Нова Україна", яка співпрацювала з окупантами і в якій філолог працював під псевдонімом "Юрій Шевчук". Депутат зачитав мемуари самого Юрія Шевельова, у яких говорилося, що філолог навмисне уникнув служби в Червоній Армії. Крім того, він вважав, що німці виграють війну.

"Ми не розглядаємо його наукову діяльність, а вирішуємо питання, чи залишити на центральній вулиці міста меморіальну дошку колабораціоністові і людині, яка свідомо виправдовувала фашистів", - підкреслив Костянтин Кеворкян.

Так виглядала меморіальна дошка визначному вченому

У свою чергу, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін зазначив, що всі спроби виправдати діяльність Юрія Шевельова, спрямовану на співпрацю з окупантами, викликають обурення в громадськості. "Як можна виправдати колабораціонізм страхом перед голодом, холодом, як можна виправдати бажання ситно поїсти, коли мільйони співвітчизників вмирали голодною смертю і вмирали їхні діти? А Шевельов сам визнав, що вільного житла в місті було багато, і він зайняв квартиру єврейської сім'ї, яка, швидше за все, була розстріляна", - підкреслив Михайло Добкін.
Проти знесення дошки проголосували лише четверо депутатів міськради, які представляють фракцію політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина": Максим Олексієнко, Любомир Григорець, Дмитро Бойко, Світлана Семко.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.