"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харківської міськради

За зняття дошки вченому-лінгвісту Юрію Шевельову проголосували 65 депутатів, проти - лише чотири.

Як повідомляє сайт Харківської міської ради, обговорення цього питання тривало близько двох годин. Перед голосуванням виступили представники громадських організацій, ініціатори встановлення дошки, історики, представники місцевої влади.

Міський голова Геннадій Кернес нагадав, що меморіальну дошку Юрію Шевельову встановили 3 вересня згідно з рішенням топонімічної комісії від 25 травня 2011 року. Але на адресу комісії надійшла заява від голови Антифашистського комітету Харківщини Нісона Ройтмана, у якій говориться про факти співпраці українського філолога з фашистським режимом. Також до міської ради надійшло звернення від мешканців будинку, де було встановлено дошку, про те, що вони не хочуть, щоб ця пам'ятна табличка була на будівлі, де вони проживають.

У Харкові знищили дошку видатному вченому, якого Добкін вважає "фашистом"

"Рішення, яке ухвалила сьогодні Харківська міська рада, стосується не наукової діяльності Юрія Шевельова, а його людських якостей, виявлених під час фашистської окупації Харкова, і його дій у цей період. Він показав себе як поплічник фашистів, і рішення про зняття пам'ятної дошки - це відновлення історичної правди для визволителів Харкова, усіх загиблих і тих, хто вижив під час Великої Вітчизняної війни, для всіх наступних поколінь", - сказав Кернес.

Так виглядала газета "Нова Україна", яка виходила в роки окупації у Харкові, і з якою співпрацював Юрій Шевельов

Мер Харкова зазначив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням надати документи стосовно біографії Юрія Шевельова в період окупації. У відповіді СБУ говориться, що кримінальної справи стосовно філолога не було, але було порушено кримінальну справу стосовно керівника газети "Нова Україна" Шульгіна, який дав свідчення щодо Юрія Шевельова, який писав у цю газету.

Кернес не послухав учених провідних американських університетів

Про це видання розповів депутат міської ради Костянтин Кеворкян. Він повідомив, що Юрій Шевельов писав у газету "Нова Україна", яка співпрацювала з окупантами і в якій філолог працював під псевдонімом "Юрій Шевчук". Депутат зачитав мемуари самого Юрія Шевельова, у яких говорилося, що філолог навмисне уникнув служби в Червоній Армії. Крім того, він вважав, що німці виграють війну.

"Ми не розглядаємо його наукову діяльність, а вирішуємо питання, чи залишити на центральній вулиці міста меморіальну дошку колабораціоністові і людині, яка свідомо виправдовувала фашистів", - підкреслив Костянтин Кеворкян.

Так виглядала меморіальна дошка визначному вченому

У свою чергу, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін зазначив, що всі спроби виправдати діяльність Юрія Шевельова, спрямовану на співпрацю з окупантами, викликають обурення в громадськості. "Як можна виправдати колабораціонізм страхом перед голодом, холодом, як можна виправдати бажання ситно поїсти, коли мільйони співвітчизників вмирали голодною смертю і вмирали їхні діти? А Шевельов сам визнав, що вільного житла в місті було багато, і він зайняв квартиру єврейської сім'ї, яка, швидше за все, була розстріляна", - підкреслив Михайло Добкін.
Проти знесення дошки проголосували лише четверо депутатів міськради, які представляють фракцію політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина": Максим Олексієнко, Любомир Григорець, Дмитро Бойко, Світлана Семко.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.