В інтернет виклали архів з історії Карпатської України. СКАНИ

На сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua розміщено добірку маловідомих документів про події у Карпатській Україні у 1938-1939 роках.

Добірку підготував Центр досліджень визвольного рузу з нагоди 75-річчя першого автономного уряду Карпатської України. Уряд на чолі з Андрієм Бродієм було утворено 8 жовтня 1938 року.

Всього доступними для ознайомлення в Інтернеті стали 24 документи українською, російською та угорською мовами, оригінали яких зберігаються у Галузевому державному архіві СБУ та Архіві управління СБУ в Закарпатській області.

В документах описується існування Карпатської України як автономної республіки у складі Чехословаччини (жовтень 1938 — 14 березня 1939 року) і незалежної держави (березень 1939 року): діяльність уряду, політичної організації "Українського національного об’єднання" (УНО) та збройних загонів Організації народної оборони "Карпатська Січ" (ОНОКС).

Кандидат історичних наук Олександр Пагіря, дослідник історії Карпатської України, зазначає, що виявлені в кількох оперативних справах МГБ [міністерства державної безпеки, назва радянської політичної поліції у 1946-53 рр - ІП] СРСР внутрішні документи Карпатської Січі є унікальними в своєму роді.

     Заклик "Жіночої Січі" до жінок Закарпаття організовуватись для допомоги чоловікам в обороні Карпатської України

"Раніше вважалося, що архів Головної команди був спалений самими січовиками перед відступом з Хуста 16 березня 1939 року, адже ці документи могли потрапити до рук угорської жандармерії і стати базою для подальших репресій", - зазначив історик. - Також нове світло на історію відносин між Карпатською Україною та Угорщиною проливають листи урядової делегації, що була направлена з Хуста до Будапешта у пошуках засобів дипломатичного врегулювання міждержавного військового конфлікту".

 Наказ №2 командування "Карпатської Січі"

За словами працівника Електронного архіву Андрія Вівчара, особливо цікава інформація подана у матеріалах, вилучених 23 травня 1952 року МҐБ у заарештованого Степана Гірняка із села Сторожниця Ужгородського району. Документи належали його родичу Івану Костику — коменданту Перечинської окружної команди "Карпатської Січі".

Виписка з документів, вилучених у 1952 році в арештованого жителя села Сторожниця Ужгородського району Закарпаття Степана Гірняка (організаційні документи ОНОКС)

"Оригінали були знищені, але залишились виписки з них, перекладені російською мовою, — говорить Андрій Вівчар. — Серед іншого, у них можна знайти списки старшин Перечинської окружної команди "Карпатської Січі", членів окружного проводу Українського національного об’єднання та січових провідників по селах, накази про оголошення подяки окремим січовикам, надання старшинських рангів тощо".

Ознайомитися з колекцією можна на сайті Е-архіву.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 11001 документа.

Дивіться також інші матеріали за темами "Карпатська Україна" і "Архіви"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.