Спецпроект

ПЕРШИЙ ЛАУРЕАТ ПРЕМІЇ ВОЗНИЦЬКОГО - З ПОЛТАВЩИНИ

Першу музейну премію імені Бориса Возницького отримав науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні Олесь Пошивайло.

Про це повідомляє iPress із посиланням на LB.ua.

Премія "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" покликана вшанувати пам'ять мистецтвознавця, директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького (1926-2012), а також нагородити і надихнути музейне товариство.

Першим володарем премії став Олесь Пошивайло - провідний науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні.

На церемонії Пошивайлу вручили пам'ятну нагороду (статуетку, що являє собою ажурну колону з полірованої сталі, складену з літер прізвища Бориса Возницького та логотипу премії) і грошовий приз у розмірі 20 тисяч грн.

Крім Олеся Пошивайла, на здобуття премії були висунуті 10 номінантів, cеред них - гендиректор Національного музею мистецтв імені Ханенків Віра Виноградова і директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Надія Капустіна.

"Хотілося б зазначити, що голосування не було одноголосним і думки членів експертної ради розділилися, - розповів президент Українського Національного комітету Міжнародної Ради Музеїв і глава експертної ради премії Сергій Лаєвський. - Потім ми вивчали досьє кожного з них, спілкувалися особисто, але в результаті змогли визначити переможця".

"Вже два покоління нашої родини працюють в музеях України, - розповів лауреат нагороди. - Мені хотілося зберегти гончарну столицю в Опішні і гончарну спадщину України в цілому для майбутніх поколінь. Колективом ми зібрали [в Опішні] колекцію з 50 тисяч предметів кераміки, яка сьогодні є найбільшою в Україні".

Нагадаємо, премія Бориса Возницького була заснована Національною культурно-мистецьким і музейним комплексом "Мистецький Арсенал" та Благодійним фондом "Мистецький Арсенал" у березні 2013 року.

Премією відзначаються співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю Цсприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Премії"

Борис Возницький: "За 30 років ми зібрали артефактів на 17 млрд євро"

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.