У ХАРКОВІ СОКИРОЮ ЗНИЩИЛИ ДОШКУ ШЕВЕЛЬОВУ. Фото

Громадяни, які назвалися працівниками комунальних служб Харкова, знищили пам’ятну дошку видатному славісту, професору Гарвардського і Колумбійського університетів Юрію Шевельову.

Це сталося через півгодини після того, як міська рада Харкова відмінила рішення топонімічної комісії про встановлення меморіальної дошки.

Як повідомляє "Медіапорт", чоловіки назвалися працівниками комунального підприємства "Жилкомсервіс".

Спочатку чоловіки намагалися відділити дошку від стіни будинку по Сумській 17 за допомогою сокири. Коли їм це не вдалося, вони розбили дошку на кілька частин, забрали їх, і поспішно зникли з місця події.

Ось як це було:

Удар сокирою по історії...
...граніт не витримує..
...підлеглий міського голови Кернеса швидко виносить залишки пам'ятного знаку...
...вибачте, пане професоре...
...тільки дірки на стіні, наче від куль... Всі фото: "Медіапорт"

Як відомо, напередодні до міського голови Харкова Геннадія Кернеса із відкритим листом звернулися науковці провідних західних університетів - вони просили міську владу зберегти меморіальну дошку видатному науковцю.

Вчені також наголосили, що звинувачення Шевельова у співпраці з німцями були інспіровані в 1960-х роках КГБ. Перевірка цих звинувачень спецслужбами США й Колумбійським університетом не підтвердила їхньої правдивості.

На початку вересня 2013 року у Харкові раніше запланованого відкрили меморіальну дошку уродженцю міста, мовознавцю-славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Пам'ятний знак було виготовлено і встановлено на пожертви громадян.

Спершу міська влада надала всі необхідні дозволи, але потім раптом передумала.

Тоді ж голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері назвав науковця "фашистським пособником", а ініціаторів встановлення пам'ятної дошки (серед них політик-опозиціонер Арсен Аваков і поет Сергій Жадан) "фашистськими мерзотниками".

Пізніше один із блогерів нагадав Добкіну, що у 2010-му році його соратник по Партії регіонів відкрив у Харкові пам'ятний знак командиру "Російського охоронного корпусу" у складі армії Третього рейху Борису Штейфону. За такий учинок "регіонал" навіть не був виключений із партії.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також:

Інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002)

Хто такий Юрій Шевельов? Спеціально для Добкіна й Кернеса

"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харкова

"Шевельов не має жодного стосунку до нацизму" - професори Заходу

Як соратник Добкіна прославляв командира "Російського корпусу" Вермахту

Звідки беруться міфи про "фашизм" від Партії Регіонів? Історія

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.