У ХАРКОВІ СОКИРОЮ ЗНИЩИЛИ ДОШКУ ШЕВЕЛЬОВУ. Фото

Громадяни, які назвалися працівниками комунальних служб Харкова, знищили пам’ятну дошку видатному славісту, професору Гарвардського і Колумбійського університетів Юрію Шевельову.

Це сталося через півгодини після того, як міська рада Харкова відмінила рішення топонімічної комісії про встановлення меморіальної дошки.

Як повідомляє "Медіапорт", чоловіки назвалися працівниками комунального підприємства "Жилкомсервіс".

Спочатку чоловіки намагалися відділити дошку від стіни будинку по Сумській 17 за допомогою сокири. Коли їм це не вдалося, вони розбили дошку на кілька частин, забрали їх, і поспішно зникли з місця події.

Ось як це було:

Удар сокирою по історії...
...граніт не витримує..
...підлеглий міського голови Кернеса швидко виносить залишки пам'ятного знаку...
...вибачте, пане професоре...
...тільки дірки на стіні, наче від куль... Всі фото: "Медіапорт"

Як відомо, напередодні до міського голови Харкова Геннадія Кернеса із відкритим листом звернулися науковці провідних західних університетів - вони просили міську владу зберегти меморіальну дошку видатному науковцю.

Вчені також наголосили, що звинувачення Шевельова у співпраці з німцями були інспіровані в 1960-х роках КГБ. Перевірка цих звинувачень спецслужбами США й Колумбійським університетом не підтвердила їхньої правдивості.

На початку вересня 2013 року у Харкові раніше запланованого відкрили меморіальну дошку уродженцю міста, мовознавцю-славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Пам'ятний знак було виготовлено і встановлено на пожертви громадян.

Спершу міська влада надала всі необхідні дозволи, але потім раптом передумала.

Тоді ж голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері назвав науковця "фашистським пособником", а ініціаторів встановлення пам'ятної дошки (серед них політик-опозиціонер Арсен Аваков і поет Сергій Жадан) "фашистськими мерзотниками".

Пізніше один із блогерів нагадав Добкіну, що у 2010-му році його соратник по Партії регіонів відкрив у Харкові пам'ятний знак командиру "Російського охоронного корпусу" у складі армії Третього рейху Борису Штейфону. За такий учинок "регіонал" навіть не був виключений із партії.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також:

Інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002)

Хто такий Юрій Шевельов? Спеціально для Добкіна й Кернеса

"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харкова

"Шевельов не має жодного стосунку до нацизму" - професори Заходу

Як соратник Добкіна прославляв командира "Російського корпусу" Вермахту

Звідки беруться міфи про "фашизм" від Партії Регіонів? Історія

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.