Як американці зробили "Щедрик" своєю мелодією. Текст 1976 року

У різдвяному сезоні лунає по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?

Неріздвяні дива у Львові. Під совєтами, німцями і знову совєтами

Станіслав Чурук день за днем фіксував події, які відбувалися навколо нього. Настрої у родині і суспільстві, свою участь у обороні Львова, прихід "совєтів"... І, звичайно, дива – бо він урятувався протягом тих днів. Урятувався тричі.

Вахтанг Кіпіані: Чи повинні Україна та українці вибачатись?

Здатність не дати дияволу жодного шансу: відповідати добром на зло, відчувати чужий біль як свій, нести тягар бід іншого й означає бути людиною. Зрештою, саме це і створило європейців, а не об’єднання вугілля і сталі.

Картоплина на ялинці... З Новим, 1942 роком!

Ця історія про ті часи, коли картопля на новорічній ялинці була і найчарівнішою прикрасою, і святковою учтою. "Історична правда" публікує фрагмент спогадів професора Елеонори Коваль про те, як святкували Новий рік у Києві рівно 70 років тому.

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

"Проти засилля поліції... За побудову безкласового суспільства, за справжнє знищення експлуатації людини людиною... За демократію, проти диктатури і тоталітаризму, за свободу слова й зібрань... За забезпечення національним меншинам України всіх прав".

"Година папуги": усвідомлення матриці тоталітаризму

Історія визначила українським містам – Харкову, Старобільську й Шепетівці бути місцем "Голгофи" офіцерів і солдат Речі Посполитої. Осташків, Козельськ, Перм, безкрайні простори Сибірської тайги – географія таборів і смертей губилася далеко на Сході...

СРСР №2. Як Україну намагалися втягнути у новий Союз

Про справжню дату юридичної "смерті" Радянського Союзу досі сперечаються, називаючи дні 1, 8 і 25 грудня 1991 року. Але вже 30 грудня російський лідер Єльцин безкомпромісно заявив своєму українському колезі Кравчуку: "Ви повинні слідувати за Росією".

Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Операція "Заповіт". Чекістська справа № 206

В основі книги Романа Коваля матеріали кількох чекістських оперативних ігр проти петлюрівського підпілля, які мали місце на території нинішніх Черкащини, Полтавщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, Херсонщини, Криворіжжя. І про зрадників "Гамалію" та "Завірюху", які допомогли знищити отаманів.

Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

ЗБИРАЮТЬ КОШТИ НА ПАМ'ЯТНИК БОРЦЮ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЗЕЛЕНОГО КЛИНУ

У Києві планують встановити пам’ятник на могилі Юрія Глушка-Мови, який похований на Лук’янівському цвинтарі. Він увійшов в історію як голова Українського Далекосхідного Секретаріату та борець за незалежність Зеленого Клину.

Останній бій останнього командира УПА. Василь Кук. Частина 2

"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."

Дашкевич і Ісаєвич. Два історики в одному Львові

Інтелектуальний простір Львова десятиріччями визначали дві постаті, чиї інтелектуальна рівновеликість, ерудованість та винятковість в українському контексті не могли не перетворитися на конкуренцію. Обидвох – Дашкевича і Ісаєвича – звали Ярославами.

Анонс: відзначення 11-ої річниці акції "Україна без Кучми"

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту "Республіка" за адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться відзначення Дня Свободи.

Про політичне життя у повоєнному Києві (1945-53) - лекція Сергія Єкельчика

Коли поет і чиновник Павло Тичина балотується, то в одному бюлетені прізвище Тичини закреслене і замість нього написано "Бандера", а в іншому - "Не хочу его, он бандеровец!" Протести проти українізації не зафіксовані.