Табачник схвалив підручник про Голодомор для дітей

Вийшла друком збірка художніх творів, де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори допоможуть дитині дізнатися про Україну 1932-1933 років. Тепер про складну тему Голодомору можна розповісти і школярам молодших класів.

Тимоті Снайдер: "В Україні було два голодомори - радянський і нацистський"

"...Україна стоїть у центрі найбільшої катастрофи Західного світу. З 17 млн убитих 14 млн було знищено там, де побували і радянська, і німецька адміністрації. В 1930-40-их Україна була найнебезпечнішим для життя місцем у світі..."

Анонс: дискусія "Революція 1991 року: спасибі жителям Донбасу!"

У Львові говоритимуть про шахтарський протестний рух 1989-1991 років.

Презентація книги про взаємини українців та євреїв

Центр досліджень іcтopiї та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА презентують підбірку інтерв'ю про українсько-єврейські стосунки.

На державному рівні відзначатимуть ювілеї Малишка, Лисенка й Пимоненка

Верховна Рада ухвалила постанову про вiдзначення на державному рiвнi низки пам'ятних дат - від знищення нацистами міста на Чернігівщині до ювілею з дня народження села на Прикарпатті.

Бандерівці, мельниківці і "двійкарі". ОУН в Україні протягом 1990-х рр.

Перебіг подій засвідчив неспроможність націоналістичних сил до об'єднання, чому завадили як об'єктивні обставини, так і амбіції лідерів. Жодна з них, попри успішну легалізацію, так і не стала впливовим чинником політичного життя.

Ярослав Грицак: Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Богдан Осадчук належав до тої нечисленної групи людей, які замолоду - тобто ще у міжвоєнну добу - зуміли встояти перед спокусою і націоналізму, і комунізму... Найкраще цей досвід підсумував Чеслав Мілош, один зі знайомих Осадчука: пограниччя вчить любити не абстрактне людство, а конкретних людей.

In Memoriam. ПОМЕР БОГДАН ОСАДЧУК

На 92 році життя не стало відомого публіциста, прихильника українсько-польского примирення, професора Українського Вільного Університету у Мюнхені, почесного професора Національного Університету Києво-Могилянська Академія, Прикарпатського Національного Університету, Донецького Національного Університету та Варшавського Університету.

"Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи..."

Ідея обезголовити польську націю, знищити всіх, хто міг би претендувати на лідерство: офіцерів, чиновників, підприємців, священиків, інтелектуалів тощо, прийшла в голову Гітлеру. КГБ ж зробив винними не есесівців, а українських націоналістів.

Андрій Старостін: В жовтні 1961-го кияни зруйнували московську футбольну монополію

50 років тому українці вперше стали чемпіонами СРСР з футболу. Попереду буде європейське визнання, Блохін і Шевченко, тренерський геній Лобановського і "шуби Суркіса". А поки добрі слова від легендарного спартаківця (рос.).

2004: Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані. ВІДЕО

На останньому шоу Шустера Богословська театрально обурилася: "Ну что вы?! Перекреститесь - я никогда в жизни не стояла на помаранчевой сцене! Никогда в жизни. Поэтому не придумывайте". Але на цьому відео вона з оранжевою стрічкою скандує "Сво-бо-да!"

У Києві відбудеться міжнародна конференція про Бабин Яр

В Національній академії наук України історики з шести країн два дні говоритимуть про Бабин Яр - його минуле, історичну пам'ять і майбутнє. Хто убивав, кого убивали, як убивали, як пам'ятати, як шанувати...

Лев Ребет - демократ в ОУН і перша жертва КГБ

Ідеолог українського націоналізму Лев Ребет конкурував зі Степаном Бандерою і загинув так само, як він. Обох оунівців убив Богдан Сташинський, теж галичанин, як і його жертви. За Ребета КГБ нагородило агента Сташинського фотоапаратом "Контакс", за Бандеру - орденом Червоного прапора.

У Києві можна буде послухати Тімоті Снайдера

Видавництво "Грані-Т", Польський інститут у Києві та Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова доба" запрошують на зустріч з
із істориком Тімоті Снайдером (Єльський університет, США).

Іван Патриляк: На війні, як на війні

Якщо йдеться про польсько-українське протистояння 1940-х років, українські вчені рухалися у фарватері польської історичної думки. Щойно лунали незгодні з таким станом речей голоси, як людей "затюкували" звинуваченнями в "ура-патріотизмі", "необ'єктивності", "варварстві"...