Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Про це повідомляє прес-служба Республіканської християнської партії України.

Пятрас Вайтєкунас у 1990-х роках був одним із лідерів Литовського "Саюдісу" і організовував друк газет для українських “неформальних”, “національно-демократичних” організацій  у підпільних друкарнях у Вільнюсі.

Вождь РХП Микола Поровський, який разом із Вайтєкунасом презентував архів, організовував поширення "незалежних" газет в Україні у час боротьби за незалежність.

Вайтекунас зберіг і привіз в Україну макети кількох тисяч видань, серед яких “Досвітні вогні” (Київ), “Віче” (Львів), “Рада” (Рівне), “Вільна думка” (Луцьк), “Вісті” (Харків), “Вільне слово” (УГС) та багото інших.

Як українці в 1991-му Литву боронили. Спогади

На прес конференції відбулась презентація нової книги “За вашу і нашу волю” Поровського, яка розповідає про дотепер неопубліковані події співпраці і взаємопідтримки "Саюдісу" та Народного Руху в час боротьби за незалежність Литви та України. У книзі розміщено цікаві фотоілюстрації тих часів.

Читайте також лекцію Пятраса Вайтєкунаса "Вільна людина схильна більше робити добро, ніж зло".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".