100 років тому вояки Української Галицької армії зробили світлини, які донедавна зберігалися в архіві під грифом «Секретно». Віднині ці фото доступні онлайн.
А що знають українці про дітей-українців, які стали тоді ж в обороні Львова? Юних львів’ян, дітей-галичан, які залишили свої домівки та батьків і пішли із зброєю в руках виборювати незалежність України – від поляків, росіян, румун і угорців?
Україно-польську листопадову війну за Львів 1918 року ще називають останньою романтичною війною в Європі. Cторони не раз проголошували перемир’я, в часі якого вояки спілкувалися та пили каву біля спільного багаття, єпископи двох конфесій писали спільного листа до політиків, а ті сходилися на перемовини, респектуючи своїх противників.
Отаман Петлюра зібрав усіх нас та звернувся з промовою: "Треба напружити всі сили ще раз!". То була божевільна атака — жорстока та люта. У цій останній атаці багато забили гайдамаків, не було ні одного гайдамака, якого б не зачепила куля.
УІНП до Дня захисника України готує презентацію серії арт-плакатів «Військова еліта Української революції 1917-1921 років». До набору входять 12 постерів із зображенням історичних постатей, що стояли біля витоків української армії, яка творилася в горнилі Визвольних змагань.
Мінський міський виконавчий комітет відмовив у розміщенні пам'ятної дошки на честь сторіччя незалежності Білорусі під приводом якихось міфічних "звернень громадян".
Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.
Відповідний тендер щодо спорудження пам’ятника у Львові опубліковано в системі Prozorro. Згідно із тендерною документацією будівництво пам’ятника героям ЗУНР та УГА повинні завершити до 25 жовтня 2018 року.
Парад 24 серпня на честь 27-го Дня Незалежності відкриють прапори славетних військових частин доби визвольних змагань. Таким чином буде вшановано також 100-річчя УНР.
Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.
2 червня 2018 — Антон Земанек, В'ячеслав Кириєвський
"Я наказав сотникові гарматників, Одинцю, пустити кілька важних снарядів на ворожу гарматну позицію, де гармати стояли у чистому полі. Сотник дуже добре орієнтувався і за кілька хвилин послав їм пару добрих горіхів, які збили з позиції їхню велику гармату, і тим допомогли нашим військам зайняти Горлівку".