В Івано-Франківську пропонують вшанувати Болбочана меморіальною дошкою

На стіні готелю "Київ" в Івано-Франківську пропонують встановити дошку полковнику Армії УНР

Таку пропозицію висловив директор Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук, пише Фіртка.

 Петро Болбочан

"Сьогодні написав листа міському голові міста Івано-Франківська п.Руслану Марцінківу, щодо встановлення на приміщенні офісного центру "Київ" анотаційної дошки полковнику армії УНР Петру Болбочану в рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 рр. та проекту "Івано-Франківськ - місто героїв", - цитує видання повідомлення Я. Коретчука.

Зазначимо, що запропоноване місце обрано невипадково – саме тут, в одному із номерів, із січня по червень 1919 року проживав полковник Болбочан.

Нагадуємо, що мнулого тижня на Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.