В Івано-Франківську пропонують вшанувати Болбочана меморіальною дошкою

На стіні готелю "Київ" в Івано-Франківську пропонують встановити дошку полковнику Армії УНР

Таку пропозицію висловив директор Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук, пише Фіртка.

 Петро Болбочан

"Сьогодні написав листа міському голові міста Івано-Франківська п.Руслану Марцінківу, щодо встановлення на приміщенні офісного центру "Київ" анотаційної дошки полковнику армії УНР Петру Болбочану в рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 рр. та проекту "Івано-Франківськ - місто героїв", - цитує видання повідомлення Я. Коретчука.

Зазначимо, що запропоноване місце обрано невипадково – саме тут, в одному із номерів, із січня по червень 1919 року проживав полковник Болбочан.

Нагадуємо, що мнулого тижня на Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.