Спецпроект

Польські політики віддали шану українцям, які рятували їхніх співвітчизників у роки конфлікту на Волині

У місті Торунь на півночі Польщі відкрили меморіальні дошки з прізвищами 300 українців, які ціною власного життя врятували поляків в роки війни під час трагічних подій на Волині.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на PAP.

 

Участь в церемонії взяли, зокрема, лідер владної партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський, міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, голова Інституту національної пам'яті РП Ярослав Шарек.

Качинський зазначив, що вшанування цих простих людей є "обов'язком поляків". За його словами, події 1943-1945 років на Волині були жахливим злочином, який не можна забувати.

"Про це треба пам'ятати не заради минулого, не заради ненависті, а заради майбутнього", - переконаний політик.

Голова ІНП Шарек висловив сподівання, що у справі Волинської трагедії "настане час польсько-українського порозуміння", і в Україні також ставитимуть такі пам'ятники.

Читайте також: Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Як відомо, в Україні та Польщі різні погляди на події 1943-1945 років на Волині та у Східній Галичині. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом польського народу", українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість їхніх українських колег переконані, що у цих злочинах винні обидві сторони. За оцінками польських науковців, унаслідок етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість у нашій країні говорять про кількадесят тисяч загиблих поляків та до 20 тисяч українців.

11 липня у Польщі Національний день пам'яті польських жертв геноциду, "вчиненого українськими націоналістами", на Волині в 1943-1944 роках.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.