Спецпроект

Польські політики віддали шану українцям, які рятували їхніх співвітчизників у роки конфлікту на Волині

У місті Торунь на півночі Польщі відкрили меморіальні дошки з прізвищами 300 українців, які ціною власного життя врятували поляків в роки війни під час трагічних подій на Волині.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на PAP.

 

Участь в церемонії взяли, зокрема, лідер владної партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський, міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, голова Інституту національної пам'яті РП Ярослав Шарек.

Качинський зазначив, що вшанування цих простих людей є "обов'язком поляків". За його словами, події 1943-1945 років на Волині були жахливим злочином, який не можна забувати.

"Про це треба пам'ятати не заради минулого, не заради ненависті, а заради майбутнього", - переконаний політик.

Голова ІНП Шарек висловив сподівання, що у справі Волинської трагедії "настане час польсько-українського порозуміння", і в Україні також ставитимуть такі пам'ятники.

Читайте також: Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Як відомо, в Україні та Польщі різні погляди на події 1943-1945 років на Волині та у Східній Галичині. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом польського народу", українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість їхніх українських колег переконані, що у цих злочинах винні обидві сторони. За оцінками польських науковців, унаслідок етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість у нашій країні говорять про кількадесят тисяч загиблих поляків та до 20 тисяч українців.

11 липня у Польщі Національний день пам'яті польських жертв геноциду, "вчиненого українськими націоналістами", на Волині в 1943-1944 роках.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону