У Криму знайшли рештки бізона, який жив 50 тисяч років тому. ФОТО

Палеонтологи з Чернівців, які досліджують печеру печеру Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг у Криму, виявили фрагмент черепа стародавнього бізона.

Про це повідомляє "Комсомольська правда".

"Щелепу бізона ми знайшли на глибині чотири-п'ять метрів від підлоги печерного залу і приблизно в тридцяти метрах від входу в печеру, - зазначив доцент кафедри фізичної географії Чернівецького національного університету Богдан Рідуш. - А поруч iз нею в одному розкопі ще близько шестисот кісток тварин".

Археолог додав, що рідко вдається виявити весь скелет стародавньої тварини: "А тут разом із черепом ми знайшли ще й кістки скелета - в цьому й полягає унікальність знахідки".

Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам приблизно 50 тисяч років. За знайденими рештками можна буде скласти картину, як виглядав скелет тварини.

Відомо, що на території стародавнього Криму існував один вид цієї тварини - бізон первісний, який вимер приблизно 10 тисяч років тому.

Кримська знахідка Чернівецьких археологів. Фото Богдана Рідуша

За весь час багаторічної (з 2000-го) експедиції палеонтологи знайшли більше 6 тисяч кісток стародавніх тварин, у тому числі скелет мамонта, останки носорогів, ослів, древніх коней, печерного лева, ведмедя, оленів, зайців, птахів тощо.

Для вчених печера Еміне-Баїр-Хосар - справжнє джерело коштовних знахідок. Адже свого часу тварини провалювалися в вертикальний колодязь, який з'єднує печеру з поверхнею гірського плато.

Крім досліджень останків тварин, палеонтологи вивчають і пилок викопних рослин. За ним удалося визначити, що близько 30-40 тисяч років тому в період відносного потепління рослинність Криму дуже нагадувала сучасну. А в період похолодання між 30 і 10 тисячами років тому півострів являв собою, скоріше, тундру і степ.

Первісні бізони з'явилися в Євразії 800 тисяч років тому. Найбільші особини досягали 2 метрів у висоту і важили 2-2,5 тонни. Основу їх раціону складали сухі степові трави. З настанням потепління 10 тисяч років тому бізони стали вимирати. З нині існуючих видів найближчими родичами стародавніх є американські бізони та європейські зубри.

Дивіться також:

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Знайшли одне з найдавніших непристойних зображень. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.