У Києві відбулась презентація колекції документів Павла Дорожинського

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки відбулася презентація колекції документів українського громадсько-політичного діяча, публіциста, журналіста Павла Дорожинського (1926–2015) "Шляхетний дар Батьківщині".

 П.Дорожинський

Захід приурочено до 25-ї річниці незалежності України та 90-річчя з дня народження діяча.

Відвідувачі мають змогу ознайомитися з невідомими широкому загалу документами про активну участь Павла Дорожинського у житті української спільноти за кордоном, а також внесок всієї української діаспори у боротьбу за здобуття Україною незалежності.

Весь масив документів розповідає про діяльність Павла Дорожинського як члена Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій, Організації державного відродження України, Світового конгресу вільних українців, Організації українських націоналістів, Об’єднання українських націоналістів (державників), Центрального союзу українського студентства та інших українських громадських організацій за кордоном.

Представлені документи із колекції Дорожинського висвітлюють також державницьку і громадську діяльність Андрія Мельника, Тараса Бульби-Боровця, Івана Кабачківа, Олександра Шульгина, Євгена Онацького, Олега Лащенка та інших видатних українських постатей.

Гармонійним доповненням до архівних документів стали книги з власної бібліотеки Павла Дорожинського з дарчими написами Андрія Мельника, Уласа Самчука, Любомира Винара, Левка Лук’яненка, Атени Пашко та ін.

Презентація увінчалась підписанням угоди про передавання документів Центральному державному архіву зарубіжної україніки і частини бібліотеки Кам҆янець-Подільському національному університету ім. Івана Огієнка.

Адреса: м. Київ, вул. Солом’янська, 3 (Центральний державний архів зарубіжної україніки)

Вхід вільний. Презентація колекції документів триватиме до кінця серпня 2016 р.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.