АНОНС: У Києві відкривається виставка «Бабин Яр – пам'ять на тлі історії»

Впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру розстрілювали і ховали всіх, хто вважався ворогами нацистів - євреїв, ромів, радянських підпільників, українських націоналістів.

Після війни комуністичний режим десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви. Нарешті, за часів незалежності Бабин Яр став символом змагання різних пам’ятей про страшну війну, втіленому у десятках різних пам’ятників, встановлених тут.

Виставка "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії" складається з двох смислових та візуальних шарів:

  • історія Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр і до нинішніх спроб увічнити усіх його жертв;
  • проекти меморіального парку, що включатиме територію Бабиного Яру, прилеглих кладовищ, інші пам’ятні об’єкти навколо них (за результатами Міжнародного архітектурного конкурсу "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь").
 

Окрім того, серед тематичних розділів виставки: жертви та праведники Бабиного Яру, міф про "Матч смерті", Сирецький концтабір та діти, убиті в Бабиному Яру, долі розстріляних тут членів ОУН.

Учасники відкриття:

Євген Нищук – Міністр культури України

Володимир В'ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті

Ганна Старостенко – Заступник голови Київської міської державної адміністрації

Лариса Булавіна – Генеральний директор Музею історії міста Києва

Олександрович Сусленський – президент Всеукраїнської єврейської ради

Віталій Нахманович – куратор виставки

Виставка триватиме з 15 вересня до 31 листопада.

Відкриття: 15 вересня о 17.00

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх)

Організатори: Музей історії міста Києва, Український інститут національної пам’яті, Українсько-єврейська зустріч, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Куратор проекту: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Попередня акредитація ЗМІ – обов’язкова!

Контактна особа – Ілона (096) 906-51-89

Куратор виставки – ­­­­­­­­­­­­­Людмила (093) 55-63-859

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.