АНОНС: У Львові презентують книгу спогадів члена ОУН, в’язня Аушвіца Омеляна Коваля

У музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” презентують книгу члена ОУН Омеляна Коваля про його перебування в нацистському концтаборі Аушвіц.

У своїх спогадах згадує, як капо в таборі розправлялися з братами Степана Бандери Олексою і Василем, проігноровані досі українськими істориками два "українських" бараки в Аушвіці, в яких сиділи українці, ув’язнені за боротьбу за Українську державу, про побут в таборі та щастя і друзів, які допомогли вижити в нелюдських умовах.

Участь у презентації візьмуть:

  • Зенон Коваль — син Омеляна Коваля, бельгійський дипломат;
  • Микола Посівнич — к.і.н., науковий працівник відділу новітньої історії Інституту українознавства НАН України, упорядник видання;
  • Ярослав Сватко — публіцист, дослідник визвольного руху, Галицька видавнича спілка, редактор видання;
  • Модератор — Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

На думку істориків, ця книга стане великим вкладенням в історію визвольної боротьби середини минулого століття та політичної діяльності української діаспори. Упорядником видання є Микола Посівнич, редактор — Ярослав Сватко.

 

Омелян Коваль був заарештований СД, перебув львівську тюрму на Лонцького, краківську тюрму Мотелюпіх і потрапив у перший етап українських політичних в’язнів в концтаборі Аушвіц.

В післявоєнний час опинився на еміграції в Німеччині, потім у Бельгії, і своє життя присвятив громадській праці на користь Україні.

Був очільником Спілки Української Молоді, головою української громади в Бельгії, членом Головного Проводу ОУН(б), відповідав у Проводі за налагодження міжпартійних стосунків на еміграції та освіту покоління, народженого у вигнанні.

Повернувся в Україну, і зараз мешкає у Львові. Нагороджений Президентом України орденом Свободи.

6 грудня, п’ятниця, 13.00

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. Брюллова)

Вхід вільний.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.