Твори Мартіна Лютера вперше видані українською мовою

У Києві 5 грудня, презентували одразу 5 томів перекладу творів Мартіна Лютера, які вперше стали доступні українською мовою.

Перекладені уривки представляють відомого богослова у різних іпостасях, що стало подарунком до завершення святкування 500-ліття Реформації у 2017 році, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

"Сьогодні ми дякуємо за той період, коли Писання стало розходитись і німецькими землями, і всієї Європи, - поділився перекладач творів реформатора, священик Української Лютеранської Церкви В’ячеслав Горпинчук.  Доктор Лютер написав близько 120 томів, тут представлена лише невеличка добірка його творів. Для розуміння Реформації і Лютера нам треба читати його твори, аби оновити наші думки та згадати, що головне спасіння для нас є у Христі. Є класична цитата, як Лютер описує віру: "Якщо є віра, то діла випливають із віри. Бо коли є жива віра, то діла випливають із неї".

П’ятитомник вміщує понад 80 творів ідеолога європейської Реформації XVI століття.

Фото: Релігійно-інформаційна служба України

За словами ініціатора видання, Мартін Лютер відрізнявся надзвичайним почуттям гумору та міг вставити міцне слівце, що було досить незвичним для оточення того часу. Найважчим завданням для перекладача було передати той контекст і атмосферу, у якій писались його численні твори.

В українському перекладі Лютер представлений в кількох іпостасях.

У першому томі він постає проповідником, це його проповіді на перші 4 розділи Євангелія від Св. Івана в його рідній церкві Св. Марії у Віттенберзі.

Другий том показує Лютера радше як неперевершеного перекладача Писання. Пан Горпинчук підкреслив, що німці можуть завдячувати автору за німецьку літературну мову.

Третій том – де Лютер представляється богословом, включає у себе його славетні лекції про Послання до Галатів – це є ключовою тема Реформації про доктрину спасіння вірою.

Четвертий том – це Лютер як реформатор суспільства, що дуже важливо для України сьогодні.

П’ятий том – це Лютер як людина, як приятель. Це радше апокрифи, які писали інші людини про нього. Тому що Лютер жив у великому будинку, у нього була чудова дружина і вона була активною у піклуванні за гостями. Вони сідали за великим столом, частувались і вели різні бесіди. Принаймні чотири людини записували їх бесіди та його відповіді.

Тут представлена мала частина цих розмов та записів. Хоча якщо брати повне видання, то там близько 4 000 сторінок.

В’ячеслав Горпинчук підкреслив, що Лютер не мав за мету вийти з Церкви, але він бажав лише одного – аби Рим дозволив служителям проповідувати Євангеліє для мирян.

Ігор Рудзік, секретар Української Лютеранської Церкви, додав, що під час роботи над томами українська група намагалась максимально дотримувалась оригінальної структури тексту, аби нічого не було викривлено.

"Це подарунок під кінець року Реформації, – переконана релігієзнавець, професор Інституту філософії ім. Сковороди Людмила Филипович. - Зараз, коли слово "реформатор" таке популярне, давайте спитаємо себе, що мотивує цих людей? Без сумніву, Лютера мотивували духовні речі. Він був прекрасним викладачем, теологом, міг зробити унікальну кар’єру.

Але уявіть, що він від усього відмовляється, одружується і починає змінювати світ навколо себе. Зараз мало людей, які могли б присвятити своє життя власній зміні і зміні середовища, де вони живуть. Він мав сміливість повстати проти такої машини, як Римо-католицька церква. Оця жертовність сьогодні є дуже актуальним прикладом".

Спонсором видання виступила Фундація "Лютеранська спадщина" (засновник – превелебний доктор Роберт Ран, виконавчий директор – превелебний Метью Гайзе), організатором перекладу та видання в Україні виступила пані Анжела Горпинчук, дияконеса Української Лютеранської Церкви.

Комплекти 5 томів українського перекладу можна отримати особисто від В’ячеслава Горпинчука або замовити на сторінці фундації чи Української Лютеранської Церкви.

Деякі томи залишаться в медіа-центрі, а також потраплять у бібліотеку Києво-Могилянської академії. Уцілому, планується видання усіх томів творів Мартіна Лютера.

Нагадаємо, цього року світ відзначає 500-річчя Реформації, відзначення якого в Україні підтримали Президент України та Кабінет Міністрів

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.