Твори Мартіна Лютера вперше видані українською мовою

У Києві 5 грудня, презентували одразу 5 томів перекладу творів Мартіна Лютера, які вперше стали доступні українською мовою.

Перекладені уривки представляють відомого богослова у різних іпостасях, що стало подарунком до завершення святкування 500-ліття Реформації у 2017 році, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

"Сьогодні ми дякуємо за той період, коли Писання стало розходитись і німецькими землями, і всієї Європи, - поділився перекладач творів реформатора, священик Української Лютеранської Церкви В’ячеслав Горпинчук.  Доктор Лютер написав близько 120 томів, тут представлена лише невеличка добірка його творів. Для розуміння Реформації і Лютера нам треба читати його твори, аби оновити наші думки та згадати, що головне спасіння для нас є у Христі. Є класична цитата, як Лютер описує віру: "Якщо є віра, то діла випливають із віри. Бо коли є жива віра, то діла випливають із неї".

П’ятитомник вміщує понад 80 творів ідеолога європейської Реформації XVI століття.

Фото: Релігійно-інформаційна служба України

За словами ініціатора видання, Мартін Лютер відрізнявся надзвичайним почуттям гумору та міг вставити міцне слівце, що було досить незвичним для оточення того часу. Найважчим завданням для перекладача було передати той контекст і атмосферу, у якій писались його численні твори.

В українському перекладі Лютер представлений в кількох іпостасях.

У першому томі він постає проповідником, це його проповіді на перші 4 розділи Євангелія від Св. Івана в його рідній церкві Св. Марії у Віттенберзі.

Другий том показує Лютера радше як неперевершеного перекладача Писання. Пан Горпинчук підкреслив, що німці можуть завдячувати автору за німецьку літературну мову.

Третій том – де Лютер представляється богословом, включає у себе його славетні лекції про Послання до Галатів – це є ключовою тема Реформації про доктрину спасіння вірою.

Четвертий том – це Лютер як реформатор суспільства, що дуже важливо для України сьогодні.

П’ятий том – це Лютер як людина, як приятель. Це радше апокрифи, які писали інші людини про нього. Тому що Лютер жив у великому будинку, у нього була чудова дружина і вона була активною у піклуванні за гостями. Вони сідали за великим столом, частувались і вели різні бесіди. Принаймні чотири людини записували їх бесіди та його відповіді.

Тут представлена мала частина цих розмов та записів. Хоча якщо брати повне видання, то там близько 4 000 сторінок.

В’ячеслав Горпинчук підкреслив, що Лютер не мав за мету вийти з Церкви, але він бажав лише одного – аби Рим дозволив служителям проповідувати Євангеліє для мирян.

Ігор Рудзік, секретар Української Лютеранської Церкви, додав, що під час роботи над томами українська група намагалась максимально дотримувалась оригінальної структури тексту, аби нічого не було викривлено.

"Це подарунок під кінець року Реформації, – переконана релігієзнавець, професор Інституту філософії ім. Сковороди Людмила Филипович. - Зараз, коли слово "реформатор" таке популярне, давайте спитаємо себе, що мотивує цих людей? Без сумніву, Лютера мотивували духовні речі. Він був прекрасним викладачем, теологом, міг зробити унікальну кар’єру.

Але уявіть, що він від усього відмовляється, одружується і починає змінювати світ навколо себе. Зараз мало людей, які могли б присвятити своє життя власній зміні і зміні середовища, де вони живуть. Він мав сміливість повстати проти такої машини, як Римо-католицька церква. Оця жертовність сьогодні є дуже актуальним прикладом".

Спонсором видання виступила Фундація "Лютеранська спадщина" (засновник – превелебний доктор Роберт Ран, виконавчий директор – превелебний Метью Гайзе), організатором перекладу та видання в Україні виступила пані Анжела Горпинчук, дияконеса Української Лютеранської Церкви.

Комплекти 5 томів українського перекладу можна отримати особисто від В’ячеслава Горпинчука або замовити на сторінці фундації чи Української Лютеранської Церкви.

Деякі томи залишаться в медіа-центрі, а також потраплять у бібліотеку Києво-Могилянської академії. Уцілому, планується видання усіх томів творів Мартіна Лютера.

Нагадаємо, цього року світ відзначає 500-річчя Реформації, відзначення якого в Україні підтримали Президент України та Кабінет Міністрів

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.