Спецпроект

Секс і сороміцькі анекдоти. Розшифрували дві приховані сторінки щоденника Анни Франк

Опублікували дві раніше невідомі сторінки щоденника Анни Франк, на яких вона писала сороміцькі жарти та свої думки про секс.

Приховані сторінки були закриті коричневим проклеєним папером, імовірно щоб їх не побачили батьки. Нові технології передачі зображень дозволили дослідникам їх прочитати, передає Бі-Бі-Сі.

Записи датуються 28 вересня 1942 року, невдовзі після того, як 13-літня Анна Франк стала переховуватися.

"Я використовуватиму цю зіпсовану сторінку для записів "похабних" анекдотів", – написала вона на сторінці, де було кілька закреслених фраз.

Далі вона написала чотири відомі їй сороміцькі жарти і додала кільканадцять рядків про сексуальну просвіту, уявляючи, що їй потрібно розповісти "про це" комусь іншому, та згадуючи проституток, про яких їй розповів батько.

Фото: BBC 

"Анна Франк пише про сексуальність так, що це роззброює, – каже Рональд Леопольд із Будинку-музею Анни Франк в Амстердамі. – Як і кожен підліток, вона цікавиться цією темою".

Подібні почуття висловив і Франк ван Вре, директор Інституту НІОД з дослідження війни, Голокосту й геноциду, який допоміг розшифрувати сторінки з нових фотографій, зроблених 2016 року.

"Кожен, хто читає рядки, які ми щойно виявили, не зможе стриматися від усмішки", – каже він. – Сороміцькі жарти – це класика серед дітей, які дорослішають. Це доводить, що Анна при всіх її обдаруваннях була, зрештою, звичайною дівчинкою".

Один із жартів такий: "Чи знаєте ви, чому дівчата з німецького Вермахту в Нідерландах? Це матраси для солдатів".

Анна Франк почала переховуватися в таємній прибудові на підприємстві її батька 5 липня 1942 року – через місяць після того, як вона отримала щоденник на свій 13-й день народження.

Там вона проживала із своєю родиною та друзями, сім’єю ван Пелсів, поки їх не виявили через два роки. Як їх знайшли після двох років успішного переховування, досі не з’ясовано.

Анна Франк померла від хвороби у нацистському концтаборі в 1945 році. Вижив лише її батько. Він і опублікував щоденник у 1947 році.

Нагадаємо, в селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін