Спецпроект

Першою жертвою змін до закону про ІПН Польщі став сам ІПН – Шарек

Президент Інституту національної пам’яті Польської Республіки Ярослав Шарек повідомив про погіршення зв’язків Інституту з закордонними істориками, які досліджують Голокост.

Про це повідомляє видання Dziennik.pl.

Шарек підтвердив, що частина науковців із-за кордону відмовилася від дальшої співпраці з Інститутом після внесення змін до закону про ІПН.

"У грудні 2017 року в Інституті відбулася велика міжнародна конференція "Нації окупованої Європи і катастрофа євреїв". На неї приїхали вчені з багатьох країн. Пізніше, як протест проти новелізації багато з них відмовилося прислати свої доповіді для публікації. Наслідком зміни закону про ІПН став параліч міжнародних зв’язків Інституту з науковцями, які займаються проблематикою Голокосту у світі", — розповів Шарек.

На запитання, чи новелізацію закону узгоджували з Інститутом, Шарек підкреслив, що з ними консультувалися "тільки в початковій фазі" й уточнив: "За мого попередника".

"Пізніше вже з нами на цю тему не розмовляли. Інститут не мав впливу на остаточну форму прийнятих юридичних рішень. Не маю сумнівів, що Інститут став першою жертвою тих змін до закону", — підкреслив Шарек.

Нагадаємо, Закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті набрав чинності 1 березня 2018 року.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон. Згодом Штати заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza