In memoriam. Помер екс-прем'єр УРСР та України Віталій Масол

У Києві помер політик Віталій Масол, який двічі очолював уряд України — за часів СРСР та за незалежності. Він став першим керівником уряду, який у Радянській Україні пішов у відставку під тиском протестів громадськості.

Про це повідомив депутат Чернігівської обласної ради Арсен Дідур, передає Радіо "Свобода".

Віталію Масолу було 89 років. Він народився 14 листопада 1928 року в селі Олишівка нині Чернігівського району Чернігівської області. Закінчив Київський політехнічний інститут зз дипломом інженера-механіка. Керував машинобудівними підприємствами в Донецькій області.

 

У 1972 році Масола призначили першим заступником голови Держплану УРСР. За сім років він став заступником Голови Ради Міністрів УРСР та головою Державного планового комітету УРСР. Крім того, Масол був кандидатом у члени (1986—1987) і членом Політбюро ЦК КПУ (1987—1990), кандидатом у члени ЦК КПРС (1986—1989) і членом ЦК КПРС (1989—1991).

Головою Ради Міністрів УРСР Віталій Масол уперше став у 1987 році. У 1990 році він пішов у відставку — це була одна з вимог Революції на граніті. Проте залишався народним депутатом СРСР, яким він став 1989-го.

Віталій Масол супроводжує прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер під час її візиту до Києва в 1990 році. Фото: УКРІНФОРМ

Того ж-таки 1990 року Масола обрали народним депутатом України. У Верховній Раді України Масол працював у комісії з питань планування, бюджету, фінансів та цін.У червні 1994 року президент Леонід Кравчук вдруге затвердив його на посаді прем’єра, однак Масол подав у відставку вже в березні 1995-го.

Віталій Масол на відкритті меморіальної дошки першому секретареві ЦК КПУ (1972—1989) Володимиру Щербицькому в Києві, 2013 рік. Це була одна з його останіх появ на публіці Фото: УКРІНФОРМ

Віталій Масол був нагороджений зокрема орденами Ярослава Мудрого п’ятого та шостого ступенів та орденами "За заслуги" І та ІІІ ступенів.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.