Доступ до картотеки агентів КГБ Латвійської РСР відкрився онлайн

20 грудня Національний архів Латвії відкрив доступ до частини картотеки агентів КГБ.

Про це повідомляє сайт Delfi.

Архів у вигляді файлів у форматі PDF доступний за адресою kgb.arhivi.lv. Також можна зайти на основний сайт архіву і вибрати розділи Aktualitātes ("Поточні") або Virtuālās izstādes un digitālie resursi "Віртуальні виставки та цифрові ресурси". Документи виконані переважно рукописно і  російською мовою.

 Так виглядає облікова картка агента КГБ ЛатРСР

Усього 10621 карток агентів КГБ Латвійської РСР оприлюднено в алфавітному порядку.  До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

 

На сайт викладено також картотеку статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

 

Списки та картки агентів можна завантажувати після реєстрації. Загальні документи (накази та телефонні книги) доступні вільно.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  картотеку агентури КГБ ("чекістські мішки") в Національний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.