В Естонії створять міжнародний музей пам’яті жертв комунізму

Міністр юстиції і представник Riigi Kinnisvara AS підписали договір про створення міжнародного меморіального музею пам'яті жертв комунізму в Батарейній морській фортеці.

Про це йдеться у повідомленні на сайті rus.err.ee.

 Батарейна тюрьма

Фото: Сійм Ливі/ERR

"Міжнародний меморіальний музей пам'яті жертв комунізму стане першим в світі комплексним музеєм злочинів комуністичних режимів. Він внесе значний вклад в галузеві дослідження та освітню роботу на світовому рівні і буде гарантувати, що майбутні покоління не забудуть минуле.

Центр об'єднає дослідницькй центр, музей та відділ міжнародної інформації ", - сказав міністр юстиції Урмас Рейнсалу.

"Музей буде нести послання, що зло комуністичних злочинів не може повторитися в нашому суспільстві", - підкреслив Рейнсалу.

Рішення створити музей комуністичних злочинів в Батарейній морській фортеці було прийнято в ході міжнародного конкурсу дизайнерів, в якому перемогла робота японського архітектора Ендо Шухея "Червона ерозія". Роботу центру координуватиме Естонський інститут історичної пам'яті.

Площа музею буде близько 5000 квадратних метрів, він розміститься в східній частині Батарейної в’язниці, де збереглися справжні тюремні камери, кімнати для розстрілів, коридори, тюремна арка з проходами для ув'язнених і т. д.

Читайте також:

В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.