In memoriam. Померла чільна діячка ОУН Марія Макогон-Дужа

13 квітня 2019 р. відійшла від нас славної пам’яті Марія Макогон-Дужа.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook дослідник українського визвольного руху – Микола Посівнич.

 Марія та Петро Дужі

Фото: Музей "Територія Терору"

Народилася 2 лютого 1925 р. у с. Речичани Городоцького р-ну Львівської обл. У 1928 р. переїхала з батьками Теодором і Оксаною до м. Львова. Навчалась у львівській початковій школі ім. М. Шашкевича. У 1937 р. вступила до гімназії Рідна школа Іванни та Іллі Кокорудзів, належала до організації "Сокіл-Батько".

З 1942 р. – член Юнацтва ОУН. У 1944 р. одружилася з хорунжим СБ і надрайоновим референтом СБ ОУН Радехівщини Володимиром Панасом - "Срібним", який загинув у Збройному підпіллі ОУН в 1953 р.

 

Заарештована органами МВД 2.11.1948 р. Перебувала у слідчій тюрмі на Лонцького у Львові. Відповідно до рішення комісії Особливої наради (ОСО "особоє совєщаниє") при МГБ СССР від 08.06.1949 засуджена за ст. 54-1"а" КК УРСР (зрада Батьківщини) та ст. 54-11 (участь у контрреволюційній організації) до 10 років позбавлення волі.

Відбувала покарання в таборах ГУЛАГу на Колимі. Працювала на лісоповалі, де умови утримання і праці були надважкими. "Просила тоді Бога, щоби впасти і щось собі зламати", – пригадувала Марія Дужа. Звільнена у 1956 р. і не отримавши прописки у Львові, у 1957-64 рр. проживала у Воркуті (Комі АРСР).

 

У 1964 р. повернулась до Львова, де в 1965 р. одружилася з колишнім політв'язнем, членом Проводу ОУН Петром Дужим. В 1966 р. закінчила навчання при Центральному статистичному управлінні за спеціальністю бухгалтерський облік.

Виховала двох доньок – Лесю і Мирославу, тішилася появою на світ 5 внуків та 8 правнуків. Була активною громадською діячкою, членкинею Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА і Товариства політв'язнів.

 

Чин похорону відбудеться на Личаківському цвинтарі на полі Почесних поховань 16 квітня.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.