Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост»

12 червня, у книгарня «Є» в Києві Юрій Скіра презентує монографію «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост».

У монографії розглядається діяльність монахів Студійського уставу щодо порятунку євреїв під час Голокосту на території Львівської архієпархії Греко-католицької церкви. Автор дає відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з переховуванням; відображає мотиви, методи та ризики обох сторін акції; розвінчує міфи, які склалися через недостатні знання попередніх дослідників щодо умов та можливостей рятівників і місцевості.
 
Учасниками презентації будуть:
- Юрій Скіра, автор книги, канд. іст. наук, керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету,
- Ієромонах Олександр Приліп, настоятель обителі Святого Антонія Печерського Студійського Уставу в Обухові,
- Тетяна Бородіна, наукова співробітниця Центру юдаїки НаУКМА, аспірантка кафедри історії НаУКМА, 
Маттіас Ріхтер, організатор проекту «Вчимося пам’ятати», представник єврейської громади м. Дюссельдорфа,
- Анна Прохорова, соціолог, заступниця директора Центру юдаїки НаУКМА.
На сайті Центру юдаїки НаУКМА можна ознайомитися з уривком із монографії.
12 червня, середа, 18.30
Місце: книгарня «Є» на Золотих Воротах (вул. Лисенка, 3). 
Організатор: Центр юдаїки, видавництво «Дух і літера», книгарня «Є», проект «Вчимося пам'ятати».
Вхід вільний.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza