АНОНС: У Києві відбудеться конференція "Архіви комуністичних спецслужб"

Міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб» відбудеться у КНУ ім. Т.Г.Шевченка 12 листопада

 

Як і чому знищувалися архіви КГБ (доповідає Нікіта Пєтров)? Що зберіглося в архівах Грузії (Іраклі Хвадагіані) та Молдови (Ігор Кашу)? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам'яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму (Ігор Кулик)?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар'єри (Андрій Живюк) та ким були виконавці сталінських репресій (Роман Подкур)?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка (Юрій Шаповал), як проходила Польська операція Великого терору на Київщині (Олег Бажан), локальний вимір депортації "Запад" (Андрій Когут), силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні (Людмила Бабенко), українські гумор і сатира у часи сталінського терору (Тетяна Шептицька), репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору (Олена Полідович) та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області (Микола Бривко) — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:

- Інститут історії України Національної академії наук України,

- Галузевий державний архів Служби безпеки України,

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті,

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

- Головна редколегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" та

- Центр досліджень визвольного руху.

Конференцію присвячено двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Вівторок, 12 листопада.

10:00 - 10:30: Відкриття конференції

10:30 - 11:45: Секція I. Особливості доступу та діяльності архівних установ, що зберігають документи комуністичних спецслужб

12:10 PM - 1:10 PM: Секція II. "Лицарі без страху і докору": особова інформація про співробітників держбезпеки у документах спецслужб

1:30 PM - 3:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина I)

4:00 PM - 5:00 PM: Секція III. Історія XX ст. крізь призму документів комуністичних спецслужб (частина II).

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет( вул. Володимирська 60), ауд. 349.

Форма реєстрації до участі в конференції: https://forms.gle/HnPt66cgeHT5coxx9

Подія у Facebook.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін