МЗС викликало посла Польщі через засудження вшанування пам’яті Бандери, Мельника та сім'ї Лип

Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького, який разом зі своїм ізраїльським колегою Джоелем Ліоном засудив вшанування пам’яті лідерів ОУН Степана Бандери та Андрія Мельника, а також письменника Івана Липи та його сина Юрія.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Бартош Ціхоцький
Бартош Ціхоцький

У відомстві заявили, що привернули увагу Ціхоцького "до контрпродуктивності публічної дискусії щодо внутрішніх питань української політики".

"Також було зазначено, що в ході контактів на вищому рівні керівництва України і Польщі домовлено про розбудову діалогу з історичних питань на експертному рівні, що потребуватиме додаткових зусиль, у тому числі дипломатичних, у напрямку забезпечення конструктивної співпраці фахівців у сфері історичної пам'яті", – заявили в МЗС.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей