УІНП звернувся до СБУ через повернення проспекту Жукова

Український Інститут національної пам’яті звернувся до СБУ через рішення Харківської міськради щодо реабілітації Жукова, а саме – перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Жукова.

Цей факт Укрінформу телефоном підтвердили у приймальні УІНП.

 

"Інститут звернувся до СБУ з відповідною заявою, тому що рішення Харківської міськради щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на честь маршала Георгія Жукова є незаконним", - зазначили у приймальні.

Інститут також звернеться з відповідними заявами до Генпрокуратури України та до Нацполіції.


Нагадуємо
, що 28 лютого Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму сайті заяву, де зазначається, що рішення Харківської міськради про перейменування порушує відповідний закон України, що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.

Георгій Жуков підпадає під дію цієї статті, оскільки обіймав низку керівних посад в СРСР, зокрема, був міністром оборони у 1955-1957 роках і членом Президії ЦК КПРС у 1957 році.

Як зазначив тоді ж начальник пресслужби прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко, за необхідності прокуратура перевірить законність рішення сесії та при наявності порушень зможе подати позов щодо його скасування у суді.

26 лютого депутати Харківської міськради вдруге більшістю голосів перейменували проспект Петра Григоренка в Харкові на честь маршала Георгія Жукова, посилаючись на результати громадського обговорення. Перейменування обійдеться міському бюджету у 110 тис. грн.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей