Чотири фільми історичної тематики претендують на приз глядацьких симпатій Національної кінопремії

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття “Премії глядацьких симпатій” Четвертої Національної кінопремії “Золота Дзиґа”. Серед номінантів - "Заборонений", "Крути 1918", "Ціна правди" та "Захар Беркут"

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа". У межах Національної кінопремії вже втретє вручатиметься "Премія глядацьких симпатій".

У цій номінації – ТОП-10 українських фільмів, які за період прокату з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року переглянула найбільша кількість глядачів, з дозволу правовласника.

Зробити свій вибір та проголосувати за найкращий фільм Кінопремії "Золота Дзиґа" у номінації "Премія глядацьких симпатій" можуть самі глядачі за посиланням segodnya.ua. Голосування проходитиме на сайті segodnya.ua до 12 квітня.

 

Фільми, які беруть участь у номінації "Премія глядацьких симпатій":

  • "Давай танцюй" (реж. Олександр Березань)
  • "Зустріч однокласників" (реж. Валентин Шпаков)
  • "Заборонений" (реж. Роман Бровко)
  • "Захар Беркут" (реж. Ахтем Сеітаблаєв, Джон Вінн)
  • "Клара та чарівний дракон" (реж. Олександр Клименко)
  • "Крути 1918" (реж. Олексій Шапарєв)
  • "Свінгери - 2" (реж. Андрейс Екіс)
  • "Фокстер і Макс" (реж. Анатолій Матешко)
  • "Ціна правди" (реж. Аґнешка Голланд)
  • "Я, ти, він, вона" (реж. Володимир Зеленський, Девід Додсон)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.