Меморіальний центр Голокосту викладе онлайн 600 архівних книг київських РАГСів

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» планує у вересні запустити нову онлайн-платформу, на якій буде оприлюднено оцифрований архів із понад 600 книг РАГСів.

Про це Укрінформу повідомили в центрі Голокосту "Бабин Яр".

 

"У рамках проєкту "Імена" Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років. На ці документи вже довгий час чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв'язків. На даний момент оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки", – йдеться у повідомленні.

 

Загалом в архіві – більше 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.

"Матеріалів РАГСів того часу надзвичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками. Ці документи у цифровому форматі зараз у попиті, люди шукають їх з конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження", – розповідає керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.

Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтверджує, що люди – і письмово, і особисто – часто звертаються до архіву за цими документами.

"Шукають своє коріння, підтвердження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч з родичами", – розповів він.

За його словами, архіву складно оцифрувати документи самотужки.

"Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому у нас зберігаються документи тільки по 1936 рік. Записи з 1919 по 1923 роки ми оцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі", – зазначив Панченко.

Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде запущена у вересні.


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області оцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років, які будуть уперше оприлюднені в рамках проєкту "Імена".

Проект "Імена" був започаткований центром "Бабин Яр" для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін