Спецпроект

Фельдман Екопарк погодився перемістити свою назву від меморіалу Голодомору

Після зауважень представників громадськості та Українського інституту національної пам'яті "Фельдман екопарк" вирішив прибрати назву подалі від меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору.

Про це Суспільному 25 листопада розповів адвокат екопарку Олексій Стовба.

 

За його словами, назву вирішили розташувати не у безпосередній близькості до меморіалу, а на роздоріжжі — між білгородською та київською трасами.

"Це частина діалогу з Інститутом національної пам'яті. Вони надіслали дуже ввічливе, цивілізоване прохання — розглянути питання про перенесення. Розглянули, вирішили перенести, дали їм відповідь. Ніякі радикали на це не впливали. Це ніяким чином не поступка, це нормальний цивілізований діалог", — сказав Стовба.

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Напис повалили 6 листопада. Згодом представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.