Архів зарубіжної україніки представив виставку до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) пропонує переглянути віртуальну виставку, присвячену 130-річчю від дня народження визначного українського політичного, військового і державного діяча Андрія Мельника.

Про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

 

Як зазначається, 12 рудня українці відзначали 130-ту річницю від дня народження Мельника – "полковника Армії УНР, активного учасника української революції 1917–1921 рр., борця за незалежність України".

"З цієї нагоди ЦДАЗУ підготував документальну онлайн виставку "Людина, воїн, політик", фрагмент якої пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

З виставкою можна ознайомитися за посиланням.

Довідково. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.

Один з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради. Ініціатор створення та ідеолог Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер 1 листопада 1964 року в м. Кельні (Німеччина). Похований 7 листопада 1964 року на цвинтарі Боневуа (фр. Bonnevoie) в Люксембурзі. 31 жовтня 1965 відкрито й освячено пам'ятник на могилі Мельника.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей