Інститут національної пам’яті у Вроцлаві може очолити радикальний націоналіст та антисеміт

5 лютого стало відомо, що новим керівником вроцлавського відділення Інституту національної пам'яті Польщі може стати Томаш Гренюх, який в минулому прославився радикальними націоналістичними поглядами.

Про це повідомляє Onet.pl.

 
Томаш Гренюх

Як відомо, Томаш Гренюх, колишній лідер Національно-радикального табору (ONR), доктор історії та співзасновник ONR в Ополє, був одним із організаторів першого маршу з нагоди Дня незалежності у Варшаві, а перед наступним закликав націоналістів брати участь у цьому заході.

Окрім організації поїздок опольських націоналістів до Варшави, Гренюх урочисто вшановував так званий "похід на Мисленіце". Йдеться про події вночі 22-23 червня 1936 р., коли праві бойовики на короткий час захопили Мисленіце, що у Малопольщі. Протягом декількох годин було знищено та пограбовано єврейські магазини, також була спроба підпалу синагоги.

Віце-мер Вроцлава Себаст'ян Лоренц повідомив, що висловив з приводу цього можливого призначення заперечення керівництву Інституту національної пам'яті у Варшаві.

Лоренц зазначив, що знає про минуле кандидата на посаду.

"Знаю, що Гренюх має неоднозначну репутацію. Зокрема, він в Ополе створив місцеве відділення радикальної націоналістичної організації ONR. Для мене він персона нон-грата в місті. Я звернувся з відповідним зверненням. Будемо чекати відповіді", - зазначив він.

У свою чергу, 9 лютого IPN відреагував на це призначення: "Доктор Томаш Гренюх перед тим, як зайняти посаду в.о. Директора відділення IPN у Вроцлаві, понад три роки працював у делегатурі Інституту національної пам'яті в Ополі, і майже півтора року керував нею.

Він виявився хорошим організатором. Стимулював діяльність делегатури, відкривав її для нових кіл, в т.ч. ветеранів та місцевого самоврядування. Його безпосереднє керівництво завжди заслуговувало найбільшої похвали.

Звинувачення проти доктора Томаша Гренюха пов'язані з його поведінкою в юності. За останнє десятиліття він визнав, що це були помилки, і вибачився за них".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.