Донцов, Винниченко і Петлюра: у Лук’янівському СІЗО відкрили історичну експозицію

На території Київського слідчого ізолятора відкрили музейну експозицію, присвячену періоду функціонування СІЗО та відомим історичним постатям, які у різні часи утримувалися в ньому.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, експозиція складається з документів, листів, протоколів допиту ув'язнених, форми наглядачів, деяких особистих речей тих, хто свого часу утримувався в СІЗО.

 

Зокрема, представлені матеріали про Софію Богомолець (1881 – орієнтовний рік ув'язнення в Київському СІЗО), Дмитра Донцова (1908 р.), Володимира Винниченка (1902,1903,1906 рр.), Михайла Грушевського (1914-1915 рр.), Симона Петлюру (1918 р.), Максима Рильського (1931 р.), Миколу Зерова (1935 р.), Олену Телігу (1942 р.) та інших.

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька повідомила, що ідея створити таку експозицію належить міністру юстиції Денису Малюсьці.

"Ми вагалися довго і розглядали питання, чи Київський слідчий ізолятор взагалі залишати? Попередні думки були такі – повністю перенести його за межі міста. Але тут є підземні переходи, історичні речі, розстрільні камери.

І коли ми прийшли до того, що нам є що зберегти тут і що можна це привести до ладу, тоді виникла ідея зберігати це не просто в наших думках і пам'яті, а в якомусь матеріальному світі. І ось міністр запропонував створити музей, що в діючій установі буде дуже доречно, тому що такої практики немає у світі. Все ж таки це режимний об'єкт", - розповіла Висоцька.

За її словами, облаштування музейної експозиції зайняло два місяці. За цей час у відведеному приміщенні провели простий ремонт: обдерли стіни, встановили ліхтарі, що знайшлися на складах.

Також вирішили зробити камеру, яка б показувала, як змінилися умови тримання в Київському СІЗО – до ремонтів, які нині проводяться Мін'юстом у СІЗО, і після них. Висоцька розповіла, що матеріали для експозиції шукали в архівах.

"Все було на чистому ентузіазмі наших працівників", - наголосила заступник міністра юстиції, додавши, що на облаштування експозиції витратили мінімальні кошти.

За її словами, у подальшому музей наповнюватиметься новими експонатами.

Як зауважив фахівець з інтерв'ювання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Олександр Гужва, оскільки музейна експозиція знаходиться на території державної установи "Київський слідчий ізолятор", то порядок проходу на її територію визначений нормативною базою.

Також він наголосив, що "музейна експозиція не створювалася з метою отримання коштів, це безкоштовно".

"Можливо, потім перейдемо на те, що можна буде організовувати екскурсії для іноземців чи дітей. Поки що екскурсії — складно. Але я думаю, що ми після того, як запросили VIP-персон, журналістів, потім перейдемо до звичайної режимної роботи і будемо радитися з працівниками, як забезпечити відвідування музею якимись групами, коли в них виникає таке бажання", - пояснила Висоцька.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей

Помилка Михайла Терещенка

Тут би йому і зрозуміти все та направити сили, а головне всі гроші, саме в цей напрямок, повернутись в Київ, поставити чітку і виграшну ставку на Україну. Але ні... він ставить все на "зеро", бажаючи отримати абсолютно повний контроль, всю імперію, вибороти для себе мрію демократичної Росії, яка настільки ж примарна, як і його віра в те, що в казино приносять успіх ставки на дати народження матері і бабусі