«Архів українського німого кіно – онлайн»: у вільний доступ виклали 100 документів. ВІДЕО

Державна архівна служба в межах проєкту «Архів українського німого кіно – онлайн» виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.

 

"Це початок актуалізації великої частини аудіовізуальної спадщини в культурний науковий обіг. Сьогодні на Ютьюбі ми представляємо у вільному доступі на сторінці Архівної державної служби перші 100 кінодокументів, які зберігаються в Центральному кінофотофоноархіві.

Це переважно випуски "Кінотиждень ВУФКУ" і кіножурнал за 1923-ій – 1930-ті роки. Всього ми плануємо виставити 189 кінодокументів, які, за нашими обліковими даними, перебувають у суспільному надбанні", - сказав Хромов.

Він зазначив, що онлайн-доступ до архівної культурної спадщини, зокрема її аудіовізуальної частини, яка сконцентрована в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Гордія Пшеничного, є вимогою XXI століття.

"Багато років попереднє керівництво, зокрема цього архіву, розказувало про неможливість забезпечення онлайн-доступу до аудіовізуальної спадщини… Останнім аргументом, як правило, був правовий аспект – що все важко в Україні з авторськими і суміжними правами і абсолютно неможливо представити навіть частину аудіовізуальної спадщини онлайн. Це неправда.

Якщо ми говоримо про сьогоднішній проєкт, то це комплекс документальних фільмів, створених у 1920-30-их роках, права на які відповідно до тогочасного законодавства уже закінчились в той самий період. Навіть з позиції сучасного чинного законодавства ці твори перебувають у суспільному надбанні і можуть бути вільно поширені", - зауважив Хромов.

Він вважає великою проблемою, що це не було зроблено раніше, оскільки без аудіовізуальної складової розуміння історії періоду початку XX століття є неповним.

"Образне розуміння – фото, кіно, аудіо – дає можливість краще долучити українське суспільство до тих подій, дає йому зрозуміти, що ж відбувалося в період НЕПу, Української революції, початку сталінських часів, зокрема репресій.

Тому це одна з причин, внаслідок якої ми маємо окупацію частини українських територій країни-агресором, де питання актуалізації аудіовізуальної архівної спадщини було вирішено раніше і вони це активно використовували", - сказав голова Держархівслужби.

Він також повідомив, що відтепер користувачі можуть віднайти ілюстративний матеріал для наукових, художніх, публіцистичних творів, для сучасної документалістики, а якщо є потреба - замовити якісну цифрову копію для створення нових творів. Архів може створити якісні цифрові копії, зокрема нещодавно придбано обладнання для оцифрування плівки у форматі 4К.

Хромов зазначив, що ця тенденція є загальносвітовою. За даними Міжнародної федерації кіноархівів, на сьогодні 79 кіноархівів світу використовують безкоштовні потокові онлайн-сервіси для презентації аудіовізуальної спадщини.

За його словами, до кінця цього року з'являться декілька нових онлайн-платформ Національного архівного фонду.

"Найближчими місяцями як мінімум два центральні архіви теж презентують онлайн-платформу своїх документів, в тому числі Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Є розуміння і можливість створення платформи онлайн-представлення іншої частини аудіовізуальної спадщини архіву Пшеничного.

Я думаю, до кінця року у нас є можливість запустити і власну платформу, де будуть представлені і кіно-, і фотодокументи, і аудіоспадщина. Є перспектива, що всі ці платформи потім будуть інтегровані в одне вікно входу до всієї оцифрованої культурної спадщини державних архівів. Тому я можу анонсувати, що навіть до кінця цього року у нас будуть як мінімум три кроки, що наблизять нас до цієї єдиної платформи", - резюмував Хромов.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.