Інтерактивну виставку усміхнених святих відкрили в Острозькому замку

Тридцять унікальних ікон, на яких святі посміхаються, можна побачити в оновленій експозиції Державного історико-культурного заповідника Острога

У межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму музей реалізував проєкт "Експозиція Острозької іконописної майстерні в Острозькому замку".

 

У середу, 13 жовтня, відбулося відкриття експозиції. Серед присутніх гостей були заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг, начальниця відділу культури та туризму міськвиконкому Ольга Лозюк, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк та інші. 

Над оновленням експозиції працювала команда музейників, а курували виставку заступник директора з наукової роботи ДІКЗО Андрій Брижук та доцент кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Луц.

Нова виставка розміщена на площі понад 300 м2 та займає три зали найвищого поверху Острозького замку. Експозицію іконопису розширили та відійшли від практики виключно споглядання до практики залучення. Виставка містить інтерактивні та інклюзивні елементи й дозволяє детальніше дізнатися про історію майстерні, деталі створення ікон та безпосередньо про острозький іконопис.

Також, відвідувачі зможуть відчути себе дослідниками та за допомогою мікроскопа детально роздивитися структуру фарби, мазки пензля та інше. У вітрині можна побачити увесь процес роботи іконописця – від етапу заготовки дошки, роботи з матеріалом, знаряддями до фінального покриття лаком. Частину ікон супроводжує відео з поясненнями складних сюжетів.

Низку експонатів вперше виставили до огляду відвідувачів. Зокрема, завдяки новому розміщенню двохсторонньої ікони "Покрова та Воскресіння",тепер можна відразу оглянути обидві ікони. Оновлену експозицію доповнили предметами 16 -18 ст., які були знайдені під час археологічних розкопок. Подібний посуд, скляні вироби іконописець зобразив свого часу на іконі.

Проєкт має на меті сприяти збереженню культурної спадщини Острога та забезпечити доступність і простоту сприйняття творів мистецтва для широкого кола відвідувачів. У музеї створили тактильні зображення та підготували описи експонатів шрифтом Брайля. Ще виставку доповнили тактильною моделлю аналою з життям святого Миколая, яку в 2020 році створили  за підтримки УКФ у рамках проєтку "Інклюзивний музей в Острозькому замку".

Багато уваги приділили деталям, які зацікавлять наймолодших відвідувачів замку. Тож у музейній залі облаштували дитячу зону, де юним дослідникам пропонують скласти фрагмент ікони, а у розмальовці розфарбувати орнамент чи елемент твору мистецтва.

За допомогою сучасного дизайну, технологій, художнього оформлення та просторових рішень оновлена експозиція трансформувалась з традиційної збірки музеєфікованих предметів до інтерактивного середовища.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.