На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку

Благодійний фонд “Героїка” оголосив збірку на новий проєкт – встановлення пам'ятного знаку на могилі поручника Армії Української Народної Республіки Хоми Аврамчука (07.06.1896 – 07.07.1948).

Могила вояка збереглася до наших часів і знаходиться у м. Хмільник Вінницької області. Це унікальний випадок, коли поховання вдалося знайти завдяки зверненню родичів, повідомляє "Героїка".

 

Облікова картка Хоми Аврамчука у базі "Імена самостійної України".

На могилі планується встановити петлюрівський хрест (приклад) та надгробну табличку із короткою біограмою (приклад).

Також за цей заїзд з метою економії коштів заплановано здійснити ремонт доріжки та майданчика із тротуарною плиткою біля пам'ятника на братській могилі 17-х воїнів 10-го полку сірожупанників Армії УНР у с. Холодець Хмельницької обл.

Пам'ятник на могилі був споруджений фондом "Героїка" у 2012 р. (докладніше). В окремих місцях плитка просіла або піднялась через підкопи кротів, ріст трави і чагарників (докладніше). Буде перекладено стару плитку, попередньо зробивши відмостку.

Загальний кошторис обох проєктів: 24 300 гривень


Починаючи з 2010 р. завдяки спільним зусиллям майстрів, волонтерів та жертводавців "Героїці" вдалося встановити 32 пам'ятники та меморіальні дошки борцям за волю України, зокрема воякам Армії УНР та бійцям ОУН та УПА.


Долучитись до збірки коштів можна одним із зручних способів:


Картка ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192 (Цюпка Наталя Романівна)

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika


Біографічна довідка

Аврамчук Хома Петрович (07.06.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота. Освіта середня. Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами – з 1915 р.). З 1917 р. до березня 1918 р. служив у військах Тимчасового уряду у Фінляндії. Останнє звання в російській армії – підпоручик.

 

В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ї Волинської дивізії. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.

 

Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ.

Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.