У Рівному реставратор відтворив персні часів Київської Русі. ФОТО

Дві версії перснів часів Київської Русі, знайдених археологами на Волині, відтворив рівненський умілець-реставратор.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив дослідник історії краю, ініціатор створення парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, Юрій Ойцюсь.

 

"Торік на замовлення культурно-археологічного центру "Пересопниця" археологи в урочищі Пастівник робили розкопки, під час яких знайшли різночасові скляні й металеві прикраси.

Серед них – кілька перснів, датованих XII-XIII століттями. Вони траплялись під час досліджень на полі Берестецької битви. Копію-репліку двох таких перстенів і виготовив рівненський майстер-реставратор Ігор Лисиця", - розповів Ойцюсь.

 

За його словами, для парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, – це вже не перший археологічний артефакт.

Так, у майстерні, що діє на території парку, умільці виготовили версії ножа, знайденого на Дорогобузькому городищі у 80-х роках минулого століття в культурному шарі часів погрому міста монголо-татарами в середині ХІІІ ст.

 

Відтворено і романський меч того ж століття, тогочасні фібули-застібки. Окрім цього, у парку історичної реконструкції за архівними матеріалами виготовлять давні побутові, ужиткові речі. Зокрема, це – варязькі стіл і скриня.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.