«UA: Культура» запрошує до створення фільму про Григорія Сковороду

Суспільний канал "UA: Культура" оголосив мистецький конкурс на створення документального проєкту з робочою назвою "Сковорода 300".

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Проєкт буде присвячений трьохсотій річниці з дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета і педагога Григорія Савича Сковороди. "UA: Культура" пропонує креативним командам відобразити історії з життя Сковороди, а також навести приклади існування його творчого доробку сьогодні, у сучасному просторі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, цільова аудиторія фільму — телеглядачі, які цікавляться історією та культурними процесами в Україні загалом і постаттю Григорія Сковороди зокрема. Такі, які залюбки приймають інформацію про ключових культурних постатей сучасності через медіаконтент і потребують більше інформації про особистості, що формували культуру України.

Хронометраж — від 70 до 90 хвилин. Бюджет — до 1,5 млн грн з урахуванням податків та зборів.

Повідомляється також, що прем'єру фільму планують показати 3 грудня 2022 року, у день пам'яті Григорія Сковороди, на каналі "UA: Культура".

До розгляду приймаються пропозиції на виробництво, за результатами реалізації яких до 1 листопада 2022 року (включно) створюються та передаються майстер-копії документального фільму, комплект вихідних та інформаційних матеріалів та майнові права на фільм. Документація про мистецький конкурс розміщена за посиланням.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.