IN MEMORIAM. Померла білоруська історикиня Валентина Лєбєдєва

Валентина Мятлицька (Лєбєдєва) досліджувала історію Гомеля, зокрема, у час його приналежності до УНР у 1918 році

У білоруському Гомелі померла історикиня Валентина Лєбєдєва. Дослідниця багато років працювала на кафедрі історії Гомельського державного університету імені Ф. Скарини. Сфера своїх наукових інтересів охоплювала широке коло проблем.

 

Визнання Валентині Михайлівні принесли дослідження з історії Гомеля XIX-XX століттях та історії білоруського національного руху -- зокрема, їй належить авторство біографії діячки БНР Палути Бадунової. Багато років Валентина Михайлівна віддала вивченню особистості та спадщини Михайла Довнар-Запольського.

У січні 2022 році вийшла її наукова праця "На паграніччы эпох і дзяржаў. Старонкі гісторыі Гомеля (1917-1918)".

На сайті Історична правда опубліковано дві її статті:

Контрабанда, страйки, більшовики... Десять місяців української влади на Поліссі

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.