У Києві відбудеться міжнародна конференція сфрагістів

16-18 листопада в Києві відбудеться Третя міжнародна Сфрагістична конференція. Це єдиний у світі міжнародний форум учених-істориків, які вивчають науку про печатки.

В заході візьмуть участь провідні історики України, Росії, Білорусії, Литви, Польщі та Болгарії, повідомили ІП організатори заходу.

Вперше будуть виставлені та презентовані для представників ЗМІ три унікальні печатки з приватного зібрання колекціонера та мецената Олексія Шереметьєва, що стосуються переламного моменту історії Української православної церкви, нагадують про славні часи козаччини та підтверджують історичні державні відносини київських князів із Візантійською імперією.

Тема цьогорічної конференції - "Сфрагістика суспільних груп та корпорацій (інституцій) країн Центрально-Східної Європи".

Організатори: Інститут археографії та джерелознавства, Інститут історії України, Музей Шереметьєвих і Українське геральдичне товариство.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України, - зазначив один з організаторів конференції Олексій Шереметьєв. - Деякі з них спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі".

Відкриття конференції відбудеться 16 листопада о 12:00 в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Паньківська, 9).

За результатами роботи двох попередніх конференцій вийшли друком два сфрагістичних збірники – унікальні наукові видання, що об’єднали цінний дослідницький матеріал, який стане доступним для науковців і студентів вишів України.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.