Спецпроект
Волинь 1943

Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Крутиков записав, що "День 23 лютого був днем ґрунтовної "святкової пиятики". Врешті-решт, вночі з 24-го на 25 лютого батальйон Кореневського і група Крутикова залишили Гуту Пеняцьку. Разом вони пішли на Кам’янку Струмилову з метою підірвати міст через річку Буг.

Поляки у радянських винищувальних батальйонах (весна 1944 – початок 1945 рр.)

«Дії винищувального батальйону розпалювали національну ворожнечу між українським і польським населенням, за що мирне населення охрестило батальйон «польською поліцією», – підсумував 5 грудня у доповідній на адресу секретаря ЦК КП(б)У Д. Коротченка в. о. прокурора УРСР С. Шугуров.

Сагринь. Злочин без терміну давнини

"Бандити мали за провідників двох хлопців-поляків, одному 14, а другому 12 літ. Обидва хлопці-поляки виховувалися в Яцюка, господаря-українця. Ці хлопці показали сховище, з якого бандити витягнули 9 осіб і вбили"…
Відео

2013: Телевізійна "Істправда" про Волинську трагедію

Паросля. Про що розповідають кримінальні справи?

Щороку 9 лютого у Польщі згадують вбивство мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Ця подія, що сталася узимку 1943 року, у сучасній польській історіографії вважається одним з перших епізодів польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.

Ігор Ісаєв: Іспанія завершує період "амнезії минулого". Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої "історичної амнезії". Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

Григорій Купріянович: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

Промова голови Українського Товариства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині на урочистостях за участю Президента України Петра Порошенка, присвячених вшануванню пам’яті українських православних жертв, котрі загинули 10 березня 1944 р. у Сагрині з рук відділів Армії Крайової.

Ярослав Борщик, Наталка Позняк-Хоменко: Волинь до "Волині": протистояння почалося задовго до липня 43-го

Уже у квітні події набули значно ширшого розмаху. Напади на українські села відбувалися на території п’яти з одинадцяти повітів Волинського воєводства: в Дубенському, Костопільському, Ковельському, Луцькому та Сарненському.

Олександр Зінченко: Дональд Трамп, коза прем’єра Моравецького і боротьба з бандеризмом

Президент США зустрічається з північнокорейським лідером Ким Чен Ином і не хоче бачитися з польським президентом Анджеєм Дудою. Польська правляча партія цілилася по бандерівцях, а потрапила собі в таке місце, яке без латини краще не називати.

Суперечки з поляками про минуле: необхідне перезавантаження!

Упередження лишаються глибоко вкоріненими в академічних і журналістських працях. Однак заради чесного обговорення трагічного минулого польсько-українських відносин їх слід позбутися. Перегляд підходів до написання польсько-української історії вже давно назрів.

"Польська міліція" на службі "других Совєтів"

Хоча польській міліції вчиняти слідчі дії заборонялося, її працівники, часто "в парі" з підрозділами Червоної Армії, Внутрішніх військ НКВД і навіть винищувальних груп, активно долучалися до боротьби з українським визвольним рухом. Типовим "форматом" співпраці були так звані акції та ревізії. Міліціонери, задіяні в них, могли заарештовувати тих, хто вважався "політично неблагонадійним".

Володимир В’ятрович: “Польські політики ще не зрозуміли, що Україна змінилася”

Переконаний, що нинішні непорозуміння тимчасові і є наслідком нерозуміння польських політиків, що Україна міняється. До України теперішньої намагаються ставитись, як до України до Революції Гідності. Тобто як до країни, яка нехтує своєю історією, яка готова продавати свої погляди на минуле за знижки на газ тощо. Але Україна змінилася.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.
Про проект

Проект "Пам’ятаймо Волинь" задуманий як майданчик для діалогу: не для суперечок і взаємних звинувачень, а саме для обміну думок, інформації, обміну "історичними правдами". Чужу правду буває важко прийняти. Але її треба прийняти.

Про інтернет-сторінку "Пам'ятаймо Волинь"

Проект був задуманий саме до 70-ї річниці Волинської трагедії.  Але влітку 2013 року, стало ясно: у розгаряченій сварками суспільній думці не знайдеться місця для зваженого діалогу. Саме тоді було прийняте рішення відкласти старт цього проекту до того моменту, коли пристрасті дещо вгамуються.  

У минулорічній метушні і скандалах загубилося найголовніше, що могло поєднати, примирити два народи: усі жертви наші. 

Водночас, і для поляків, і для українців однаково важливо зрозуміти усю повноту причин, що призвели до людиновбивства. 

Стереотипи і міфи щодо Волинської трагедії є і в польській, і в українській суспільній думці. Їх подолання є спільним завданням як для польських, так і для українських істориків.

"Кожна сторона має свою правду про кожну з подій, про кожний з епізодів історії. То добре, що щоразу частіше повторюються спроби всебічного осмислення тих трагічних подій" - писав професор Богдан Осадчук у статті "Модель пробачення", яку "Газета Виборча" опублікувала у жовтні 1995 року.

"У інтересах наших націй лежить нормалізація стосунків, що вимагає говорити правду прямо в очі – цілу правду. Але тільки правду" - писав Єжи Гедройць у квітні 1976 року до українського публіциста Івана Кедрина-Рудницького. 

Рецепт примирення простий. Назвати злочинців злочинцями. Згадати їх жертв по іменах. Встановити хрести над загубленими колись могилами. Пробачити все, але нічого не забувати. Усі жертви – наші!

Проект "Пам’ятаймо Волинь" містить насамперед науково-популярні та документальні публікації. Зокрема "Історична правда" дякує Польському інституту у Києві за можливість публікації низки матеріалів, підготовлених цією установою у циклі "Волинь. Говорять історики".

Завантажити матеріали за темою (12,2 мб, PDF)

Водночас до спеціального проекту "Пам’ятаймо Волинь" зібрані усі матеріали, що виходили за темою "Волинська трагедія" та які мають як науково-популярний, інформаційний, так і полемічний характер. У зв’язку з цим наголошуємо, що позиція авторів не є відображенням редакційної позиції "Історичної правди". 

Зауваження і пропозиції редакція "Історичної правди"  запрошує надсилати на електронну адресу istpravda@gmail.com  

Відповідальним редактором проекту є  Олександр Зінченко.

Детальніше про проектЗгорнути