Спецпроект

1973: день студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта

17 листопада 1973 року військова хунта придушила студентське повстання в Політехнічному універі Афін. Це стало початком кінця режиму полковників. Загиблі студенти сьогодні вшановуються як герої на державному рівні.

День студента в Греції є не просто приводом влаштувати вечірку чи вшанувати загиблих 1939 року від рук нацистів чеських студентів, в честь яких і встановлено це міжнародне свято.

У грецької академічної спільноти є з цього приводу свій мартиролог, і то досить великий. В сутичках під час повстання проти військової хунти "режиму полковників" загинуло 24 людини і сотні були поранені.

На цьому відео - ранній світанок 17 листопада. О третій ночі військові вже прорвали барикаду Політехніки, де забарикадувалися студенти з виготовленою в лабораторіях вузу підпільною радіостанцією, і взяли вуз штурмом.

Для пролому у воротах університету теж було використано танк - ось 10 секунд цієї хроніки. В Афінах було введено воєнний стан.

Стихійна демонстрація, яку ви бачите - швидше акт відчаю. Тим радикальнішим є жест невідомого юнака, який лягає перед бронемашиною на асфальт. І виживає.

Повстання "Політехніон" стало початком кінця військової хунти. Влітку наступного року вона була змушена передати владу цивільному уряду. Грецькі вузи отримали екстериторіальність - туди тепер не пускають поліцію. 

А грецькі студенти досі тримають владу у тонусі.



Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.