Спецпроект

1970: Брежнєв вітає громадян з Новим роком. ВІДЕО

З цієї промови дорогого Леоніда Ілліча розпочалася традиція регулярних телевізійних привітань керівників країни. Тут Брєжнєв говорить іще чітко і адекватно, навіть із левітанівськими інтонаціями.

Телевізійне привітання Леоніда Брєжнєва з новим 1971 роком започаткувало традицію особистих новорічних звернень першої особи в державі до радянського - а потім і українського - суспільства.

Вперше радянська влада звернулася до громадян СРСР - через радіо - у грудні 1941 року. Голова Центрвиконкому СРСР (де-юре спікер радянського парламенту) Михайло Калінін привітав народ з новим 1942 роком і розповів точку зору влади на перебіг війни з нацистською Німеччиною.

Так тривало три роки - очевидно, поки Сталін не переконався, що Радянський Союз виграє Другу світову.

У 1956-1969 роках звернення було безособовим і передавалося від імені Центрального комітету КПРС (керівного органу партії), Верховної Ради і Ради Міністрів (уряду) СРСР.

У телевізійному вітаннІ з новим 1971 роком генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брєжнєв читає не з електронного підкажчика, а з паперової роздруківки.

Генсек говорить без звичного старечого шамкання, в нього ще доволі сильний голос, який наприкінці навіть збивається на левітанівські інтонації. Це вже в другій половині 1970-их, страждаючи від атеросклерозу мозкових судин і астенії, Брєжнєв стане героєм анекдоту.

Телезвернення Брєжнєва 1978 року дивіться у розділі "Дайджест"

Похорон Брєжнєва 1982 року дивіться у розділі "Відео"

Започатковуючи традицію новорічних телевітань (вона занепаде в часи престарілих генсеків і повернеться за Горбачова), Леонід Ілліч звітує про здобутки і окреслює перспективу на майбутнє.

Багато радянського бюрократичного новоязу, але можна зрозуміти, що у країні побудовані нові дороги, підприємства, міста, зібрано найбільший в історії СРСР урожай зерна й бавовни, радянський космічний апапарт висадився на Місяць, а міжнародний авторитет "як ніколи високий".

Про міжнародний вплив СРСР: у промові Брєжнєв вітає не тільки робочих, селян, солдат, жінок, молодь і решту радянських громадян, але й усіх землян - від "борців проти колоніалізму" до "прогресивної інтелігенції капіталістичних країн". 

Для історичної паралелі можете порівняти месиджі, які хотів донести до народу Брєжнєв, із новорічними вітаннями Горбачова (1989), Кучми (2002), Ющенка (2007) і Януковича (2010).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.