Спецпроект

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

Це відео є реконструкцією подій, які нібито мали місце 90 років тому - у травні 1921 року в таборі інтернованих вояків Армії УНР під польським Щипіорном. Керівник польської держави Юзеф Пілсудський вибачається перед петлюрівськими солдатами.

У квітні 1920 року УНР і Польща уклали Варшавський договір, згідно з яким сторони мали вести спільну військову діяльність проти більшовиків і радянських військ. При цьому Петлюра згодився віддати польській державі Галичину і Волинь.

У травні 1920-го союзні польсько-українські сили взяли Київ, але очікуваної підтримки українських повстанців не здобули. Скориставшись нагодою, повстанці вигнали більшовиків (гарний приклад - повстання у придеснянських селах біля Києва), але громили й поляків, з якими пов'язували соціальні утиски недавніх часів.

Оспіваний Ісааком Бабелем більшовицький контрнаступ вдалося зупинити аж під Варшавою - не останню роль в "чуді над Віслою" відіграли дешифрувальники радіограм з Варшави і Львова, а також 6-та дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка.

У березні 1921 року Польща укладає новий мирний договір - у Ризі - з РРФСР та УРСР. УНР у цьому договорі місця не знайшлося - її солдат інтернували, а політичні діячі розпочали життя в еміграції.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Деякі історики вважають, що Пілсудський, який хотів будувати інтернаціональну державу "Міжмор'я" (як спадщину ранньомодерної Речі Посполитої), був проти Ризького договору, але його політичні опоненти взяли гору. І от після цього нібито він і приїхав вибачатися перед українцями.

Представлений кіноуривок (епізод з телевізійного серіалу "Маршал Пілсудський", знятого "Телевізією польською" у 2000 році) є цікавим і з точки зору формування історичної пам'яті.

Можна багато до чого причепитися - і до форми Залізного хреста УНР, якого віддає український офіцер (актор Станіслав Брудни), і до "Реве та стогне..." польською мовою, і до пафосного образу Пілсудського - але подібні серіали формують спільну ідентичність, розважають і розповідають про минуле твоєї країни.

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Ви знаєте аналогічну вітчизняну "мейнстрімну" продукцію про Петлюру? Про Скрипника, Шептицького, Щербицького? Про будь-кого з наших відомих історичних діячів. Напишіть у коментах, цікаво буде подивитися.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.