1989: Вацлав Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Відео про перемогу Оксамитової революції в ЧССР - комуністи обирають своїм керівником лідера дисидентського руху. Вацлава Гавела нарешті допускають до державного телеефіру, і він говорить "з паперу", без підкажчика, щоб його промова не виглядала фальшиво.

Це відео зняте 16 грудня 1989 року. На ньому зафіксовано момент межичасся - попередній президент Чехословацької соціалістичної республіки, комуніст Густав Гусак, який перебував при владі з 1975-го, подав у відставку 10 грудня, а нового президента іще не обрали.

Разом із Густавом Гусаком у відставку пішов і комуністичний уряд. Ці події сталися внаслідок Оксамитової революції - масових демонстрацій і страйків, які пройшли Чехословаччиною у другій половині листопада 1989 року. Ще один наслідок цих подій - те, що лідеру демократичної опозиції, драматургу Вацлаву Гавелу нарешті дозволили виступити на державному телебаченні ЧССР.

Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Уривки з цього виступу і записані на відео.

Поки Гавела гримують, він говорить, що так і міг би виступати (в накидці для гриму), а коли пудрять, питає, чи не вийде з нього японець (вочевидь якийсь театральний жарт :) ). Потім оператори сваряться, як довго тримати в кадрі відеопідкажчик, щоб глядачі побачили, що Гавел справді не читає з нього.

Гавел тим часом жартує, що глядачі вперше побачать підкажчик і будуть лише на нього дивитися, а не слухати виступ.

"Я написав свою промову сьогодні до обіду й читатиму її з листка, бо не люблю обману й засуджую тих політиків, які читають свої промови з допомогою "читалки" на камері, - говорить колишній дисидент, який відсидів у 1970-их за підтримку переслідуваного владою рок-гурту Plastic People of the Universe. - Ця країна вже бачило достатньо фальші й обману".

"Я один із вас, - звертається він до глядачів. - Громадянин цієї держави, який розуміє і відчуває свою частку відповідальності за долю країни. А до того ж людина незвична до освітлення, камер, журналістів і яка не вміє говорити так, як ті, хто вже до цього звик".

За кулісами телезвернення залишилися напружені переговори, проведені опозицією з комуністами та перехідним "урядом народного порозуміння". За тиждень ці ж комуністи одноголосно зроблять Гавела президентом (голову держави у Празі обирає парламент країни).

29 грудня 1989 року Вацлав Гавел став на чолі ЧССР - перший президент-некомуніст соціалістичної Чехословаччини. В Україні тоді при владі ще була КПРС: виконавчу вертикаль очолював уродженець Донбасу Віталій Масол, законодавчу - Валентина Шевченко, а майбутній президент Леонід Кравчук працював завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ.

Після свого обрання Гавел не став переслідувати своїх колишніх опонентів - хоча в 1970-их значна частина чехів і словаків вірно служила комуністичному режиму, переслідуючи дисидентів, за мовчазної згоди більшості суспільства. Натомість він забезпечив вільні вибори, вивід радянських військ та поступову переорієнтацію країни на Захід. До речі, зараз у Чехії замість знижувати пенсії комуністам підвищують пенсії учасникам опору.

Після розпаду Чехословаччини, у 1993 році Гавел став першим президентом незалежної Чехії. Потім його обрали удруге, в 1998-му. Утретє обрати не дозволяла конституція країни, тож у січні 2003 він пішов з посади, приєднавшись до руху "зелених". У 1999-му Чехія стала членом НАТО, у 2004-му - Євросоюзу.

Сьогодні, 18 грудня 2011 року Вацлав Гавел помер. Йому було 75 років.

---------------

P.S. "Історична Правда" висловлює подяку Тетяні Окопній за переклад з чеської

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.