Спецпроект

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, натомість вшанувавши Рейгана

У Празі не буде поставлений пам'ятник Олександру Пушкіну на площі його ж імені, зате поруч із нею з'явилася вулиця Рональда Рейгана.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Адміністрація району "Прага 6" вирішила відмовитися від установки пам'ятника за результатами анкетування, проведеного серед жителів кварталів, прилеглих до запланованого місця його встановлення.

В опитуванні, яке проходило з 24 по 29 червня 2011 року, взяло участь 82 особи з 103 тисяч жителів району. Тільки вони побажали відповісти на питання в листівках, поширених адміністрацією "Праги 6".

50% опитаних жителів порахували, що площа Пушкіна не підходить для встановлення пам'ятника російському класику. 61,1% висловився проти запропонованого проекту пам'ятника, вважаючи його недоречним.

Встановлення пам'ятника О.С. Пушкіну в Празі ініціював Конгрес російських співвітчизників в Чехії, який звернувся до адміністрації району з проханням розглянути його пропозицію.

Пам'ятник, створення якого було доручено грузинському скульптору Георгію Франгуляну, повинен був стати першим рукотворним монументом Пушкіну в Празі.

Відхиливши пропозицію про увічнення Пушкіна, адміністрація "Праги 6" підтримала іншу. 1 липня в урочистій обстановці в Празі 6 пройшло відкриття вулиці ім. Рональда Рейгана.

На відкритті була присутня екс-держсекретар США Кондоліза Райс. Подію приурочили до 100-річчя від дня народження Рейгана.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською