2005: таємниця смерті міністра Кравченка

Якщо Кравченко і Кирпа справді застрелилися самі, в цьому є певна іронія. Найефективніші менеджери Кучми повірили в те, що у грудні 2004 році переміг народ і зараз їх спіткає неминуча кара. Але такою часто буває доля виконавців злочинних наказів.

Сім років тому, в березні 2005-го, помер ключовий фігурант справи Гонгадзе - екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко, який так любив пишні мундири у стилі латиноамериканських диктаторів. Саме його голос на плівках Мельниченка обіцяв розібратися з опальним журналістом "Української Правди".

Він застрелився вранці того ж дня, коли мав іти на допит у Генпрокуратуру, залишивши записку "Я не винуватий ні в чому. Я став жертвою політичних інтриг президента Кучми і його оточення".

Напередодні допит ключового свідка у справі убитого журналіста громогласно анонсував через ЗМІ тодішній генпрокурор Святослав Піскун - і ця незвична публічність викликала підозри. Ці підозри посилился обставинами самогубства: Кравченко стріляв собі в голову двічі.

Перша куля пройшла cнизу крізь підборіддя та рот і вийшла через ніс. І тільки після цього, маючи таке страшне поранення, головний міліціонер країни 1995-2001 рр. вистрелив собі у скроню.

"Грузин, бл*, грузин..." Вибране із плівок Мельниченка (СТЕНОГРАМА)

На цьому відео про загадковість смерті Юрія Кравченка розмірковує журналіст Олексій Подольський. Його зацікавленість справою не абияка: саме Подольський був другою жертвою, згаданою на плівках Мельниченка. Це його вивезли в Сумську область і били "орли Кравченка", в яких "ні совісті, ні моралі". Це над його підпаленою хатою сміються на плівках голоси, схожі на голоси Кравченка і Кучми.

Обставини смерті Кравченка досі залишаються таємницею, як і більшість резонансних справ сучасної української політики - убивство Гонгадзе, отруєння Ющенка, загибель Чорновола і ще багатьох.

Цілком можливо, що Кравченко (як і ще один самогубця-урядовець епохи Кучми - міністр транспорту Георгій Кірпа, котрого знайшли застреленим 27 грудня 2004 року) міг застрелитися самотужки, і навіть двічі.

Обидва міністри були ефективними менеджерами і сильними особистостями, з певним "кодексом честі". Пострілами в самих себе вони визнавали поразку у тривалому протистоянні.

Існують різні версії смертей обох найефективніших борців з Помаранчевою революцією. В будь-якому випадку, вони старанно працювали на результат - і в результаті програли самі. Такою часто буває доля тих, хто виконує злочинні накази.

Дивіться також інші матеріали за темою "Помаранчева революція"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.