1989-91: фільм Сергія Буковського "Україна: точка відліку"

Фільм Сергія Буковського "Україна: точка відліку" присвячений 20-літтю незалежності. Це блискуча робота. Подивіться її - чи ви цікавитеся історією, чи синематографом. Якісне, справжнє документальне кіно. По ТБ його показали тільки один раз.

Так буває в нашому інформаційному середовищі - коли справді вартісна річ проходить непомітною. В українському телеефірі фільм був показаний ТРК "Україна" 24 серпня 2011 року. І все.

На міжнародному фестивалі Docudays у Києві глядачі влаштували овацію на титрах. На фестивлі World Media Festival у Гамбурзі "Точка відліку" отримала золоту статуетку в номінації "Документальний політичний фільм".

У Стамбулі на фестивалі доктелефільмов "TRT Documentary Awards" стрічка втрапила у фінал із 160 претендентів. Були покази в Колумбійському Університет, в Кембріджі і Лондоні.

Але це фільм у першу чергу не для іноземних глядачів. Це фільм для нас.

Просто подивіться його - прямо зараз. Не пошкодуєте.

1989-1991 роки: напружений сюжет, багато ексклюзиву, грамотні експерти, унікальні архівні кадри, прекрасна натурна зйомка.

Незалежність: як воно було в 1991 році і як буде у 2021-му. Спогади

Режисер Сергій БУКОВСЬКИЙ розповів "Історичній Правді", як знімальній групі вдалося знайти в архівах те, що не знайшли інші:

- Тут немає жодних секретів. Зазвичай використовують 10-15% того, що є в архіві. Інакше кажучи, все беруть із верхньої полиці. На нижню найчастіше немає і часу, і бажання.

Це копітка робота. Ще в свою студентську пору, працюючи асистентом, я займався відбором в архівах у Красногорську (Росія) і в Києві. Просто знаю, де що лежить.

Хроніку 60-річчя Щербицького я запримітив ще в перебудову. У нас на Солом'янці. Це не фільм, а просто незмонтований матеріал: поцілунки, підношення, знову обійми і поцілунки... і так хвилин 20-30!

Складніше за все шукати звичайне життя людей, атмосферу часу. Як і в цьому фільмі, так і в "Війні. Український рахунок", ми в буквальному сенсі збирали архів по крихтах. З такою ж проблемою колись стикався великий Михайло Ромм у "Звичайний фашизм" - тисячі кілометрів пропаганди, і крихти цієї правди.

1990: мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР. ВІДЕО

Якщо говорити про "новітню історію", то після 1993-го року в кіноархіві практично нічого немає. Те, що зберігає телебачення, більшою частиною - офіціоз або фільми про "зірок" :) Вони теж називаються в програмі документальними.

Якщо через 20 років хтось захоче знімати фільм про сьогоднішній день, то з архівами йому не пощастить...

Дивіться фільм "Точка відліку":

Частина 2

Частина 3

Частина 4

Частина 5

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.