1983: "Клуб мандрівників" - випуск радянського ТБ, присвячений Києву

Презентація 1500-річчя Києва радянському глядачеві. Українські телевізійники нагадують про "колиску трьох братніх народів", але підкреслюють, що це - їхня колиска. На місці Оболонської набережної, де прописана родина Януковичів, іще просто жовтий намитий пісок.

Це відео - запис популярної радянської телепрограми "Клуб кіноподорожей", більш відомої під назвою "Клуб путешественников". Зазвичай щотижневі випуски клубу були присвячені закордону, але цього разу ведучий Юрій Сенкевич вирішив розповісти про столицю УРСР.

Вочевидь, програма була присвячена бучному святкуванню 1500-річчя Києва, організованому владою радянської України в 1982-му. Саме тоді, в рік смерті Леоніда Брєжнєва, було збудовано гігантський монумент Батьківщини-матері, реконструйовані Золоті Ворота, реставрувано для Музею історії Києва Кловський палац, споруджено музей Леніна (нинішній Український дім).

1982: Похорон Брєжнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Реконструювали також вулиці і квартали в центрі, серед них і Андріївський узвіз, який відтоді став вулицею з "мистецьким" обличчям. 

На пропозицію УРСР, 10 жовтня 1980 р. ухвалили резолюцію Генеральної конференції ЮНЕСКО, якою державам-членам ЮНЕСКО і міжнародним організаціям запропоновано взяти участь у святкуванні 1500-річчя міста Києва та популяризувати цю подію за допомогою засобів масової інформації. У резолюції "дано високу оцінку ролі Києва, який поклав початок східнослов'янській цивілізації і культурі".

З тих часів розпочалася традиція святкувати наприкінці травня День Києва. Даний сюжет, підготовлений для московського телебачення київською студією, про це все й розповідає.

Ми бачимо панораму центру, Подолу, на горизонті видно і перші мікрорайони Троєщини, показано Оболонь - а на місці тамтешніх "Липок", де прописана родина Януковичів, іще просто жовтий намитий пісок. 

Київські трамваї: як було і як стало. ФОТО

Українські телевізійники нагадують про "колиску трьох братніх народів", але підкреслюють, що Київ - їхня колиска. Хваляться й тим, що київським фотоапаратом Гагарін зробив перший знімок Землі, що перший у Європі комп'ютер теж було зроблено в Києві, що тут з'явився перший на території СРСР політехнічний інститут тощо.

Фраза "убраний у зелень Київ" зараз викликає іронію. Так само як і "підірваний Успенський собор - справа рук варварів XX сторіччя".

Дивно звучить "на Червоній площі, де відбувалися контракти". Не згадується ані слова про "українських буржуазних націоналістів", натомість нам кажуть, що у грудні 1918-го "білогвардійці вели на розстріл революціонерів - героїв придушеного ними повстання". А шрами від куль на будівлі "Арсеналу" залишилися від царя Миколи і його підручних".

Майдан - з Леніним і щойно збудованими тоді фонтанами. У дні свят площа Жовтневої Революції стає сценою: і "такі свята на майдані - теж революційна традиція". :)

У Бабиному яру замучено "200 тисяч жінок, старих людей, військовополонених". Жодної згадки про євреїв.

Багато старого Подолу, забудови Гончарів і Кожум'яків, є згадка про Булгакова з меморіальною дошкою на його будинку на Андріївському узвозі. Про Києво-Могилянську академію - винятково у минулому часі.

Найбільше ж кидається в око те, що Київ майже позбавлений реклами.

Інше відео 1983 року: Рейган називає СРСР "імперією зла" і засуджує американських "противсіхів"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".