Спецпроект

1937-1940: Троцький у Мехіко про московський процес "ворогів народу"

Документальна зйомка, зроблена у Мехіко між 1937 і 1940 роками. Лев Троцький тримає у руках свою книгу “За лаштунками московського суду” і виголошує антисталінську промову.

Уродженець України вибачається за погану англійську, якою виголошує промову, і дякує мексиканському народові і президенту Карденасу, котрі дозволили йому втекти “з-під домашнього арешту” у Норвегії і вільно жити у Мексиці.

Вождь ІV Інтернаціоналу стверджує, що сталінський суд над ним базується на фальшивих свідченнях і вимагає “зворотнього” суду, називаючи сталінізм “безвідповідальним деспотизмом бюрократії над народом”.

Розшифровка промови:

"Stalin's trial against me is built upon false confessions, extorted by modern Inquisitorial methods, in the interests of the ruling clique. There are no crimes in history more terrible in intention or execution than the Moscow trials of Zinoviev-Kamenev and of Radek-Piatakov.

These trials develop not from communism, not from socialism, but from Stalinism, that is, from the irresponsible despotism of the bureaucracy over the people!

...What is now my principal task? To reveal the truth. To show and to demonstrate that the true criminals hide under the cloak of the accusers. What will be the next step in this direction? The creation of an American, a European and subsequently, an international commission of inquiry, composed of people who incontestably enjoy authority and public confidence.

I will undertake to present to such a commission all my files, thousands of personal and open letters in which the development of my thought and my action is reflected day by day, without any gaps. I have nothing to hide! Dozens of witnesses who are abroad possess invaluable facts and documents which will shed light on the Moscow frame-ups.

The work of the commission of inquiry must terminate in a great countertrial. A countertrial is necessary to cleanse the atmosphere of the germs of deceit, slander, falsification and frame-ups, whose source is Stalin's police, the GPU, which has fallen to the level of the Nazi Gestapo".

Читайте також: "Музей Лева Троцького в Мехіко. ЕКСКУРСІЯ"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.